Стаття 1. Бердичівська міська рада - представницький орган місцевого самоврядування.

  1. Бердичівська міська рада (надалі – рада) – орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Бердичева та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.
  2. Регламент ради (надалі – Регламент) з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” встановлює порядок проведення першої сесії ради, створення і діяльності депутатських фракцій, груп, формування виконавчого органу ради, порядок затвердження заступників міського голови, обрання секретаря ради, скликання чергової та позачергової сесій ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях ради, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії ради і визначає порядок взаємодії ради та її виконавчого органу.
  3. Загальний склад ради – 36 (Тридцять шість) депутатів.
  4. Рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради – не менше 19 депутатів або 18 депутатів та міського голови, якщо міський голова присутній на пленарному засіданні ради, – крім рішень, що стосуються процедурних питань, та інших рішень, передбачених чинним законодавством і Регламентом.
  5. Дотримання даного Регламенту є обов’язковим для всіх депутатів ради, Бердичівського міського голови (надалі – міський голова), органів ради та інших осіб.
  6. Якщо законодавством України встановлено іншу процедуру розгляду радою окремих питань, зазначені питання розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
  7. У випадку, якщо положення цього Регламенту вступають у протиріччя із законодавством, що змінилося, такі положення втрачають силу і підлягають коригуванню на найближчому пленарному засіданні міської ради.

Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань ради.

  1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій ради. Пленарні засідання ради проводяться у сесійній залі ради (м. Бердичів, пл.Центральна, 1).
  2. Пленарні засідання ради можуть також проводитися в іншому місці за рішенням ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу ради у встановленому цим Регламентом порядку.
  3. Робота ради, її посадових осіб та депутатів здійснюється виключно державною мовою.

Стаття 3. Відкритість і гласність роботи ради

  1. Рада, як представницький орган місцевого самоврядування, керується у своїй роботі принципами гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою.
  2. Для практичної реалізації зазначених в частині першій цієї статті принципів рада:

– створює та підтримує в належному стані функціонування офіційного сайту ради;

– розміщує на офіційному сайті ради інформацію про рішення ради, зокрема перелік прийнятих рішень, тексти прийнятих рішень, а також публікує в друкованих засобах масової інформації рішення ради, які визначені радою для публікації;

– регулярно інформує у місцевих засобах масової інформації про діяльність міського голови, виконавчого комітету, постійних комісій міської ради, тимчасових комісій міської ради, секретаря та депутатів ради;

– залучає громадян до процесу підготовки рішень ради.

  1. Прозорість та відкритість роботи ради забезпечується через розміщення на офіційному сайті ради усієї відкритої інформації, зокрема:

3.1. Інформації про депутатів ради:

– біографічних відомостей та фотографій усіх депутатів ради;

– контактних даних депутатів ради та графіку і місця прийомів виборців;

– партій та виборчих округів, від яких обрані депутати, та їх приналежність до фракцій і груп в раді.

3.2. Інформації про пленарні засідання сесій ради:

– оголошення про дату скликання сесії ради;

– проекти порядку денного та проекти усіх рішень, що виносяться на розгляд ради;

– результати реєстрації депутатів перед пленарним засіданням ради;

– результати голосування по кожному питанню порядку денного, окрім результатів таємного голосування та голосування в закритому режимі;

– тексти депутатських запитів, що підтримані радою, тексти депутатських запитань оголошених на засіданні ради та тексти звернень, підготовлені депутатами в міжсесійний період – за ініціативою депутата ради;

– тексти рішень, прийняті радою.

3.3. Інформації про роботу постійних і тимчасових контрольних комісій ради:

– текст положення про постійні комісії ради;

– персональний склад постійних комісій ради із зазначенням голови, заступника та секретаря комісії і їх контактних телефонів;

– графік засідань комісій перед кожною сесією ради;

– висновки і рекомендації постійних комісій ради;

– звіти про роботу тимчасових контрольних комісій ради.

  1. Для забезпечення участі громади у прийнятті рішень рада залучає громадян до процесу вивчення конкретних питань та підготовки проектів рішень по них. Для цього інформація про питання, що виносяться на розгляд постійних та тимчасових контрольних комісій і засідань ради, завчасно оприлюднюється на офіційному сайті ради.
  2. Громадські об’єднання, органи самоорганізації населення, ініціативні групи, які виявляють бажання взяти участь у вивченні та обговоренні конкретного питання, направляють в раду відповідне звернення з мотивацією своєї участі. Міський голова або секретар ради, розглянувши таке звернення, приймає рішення про форму участі зацікавлених осіб у розгляді конкретного питання (організовує окрему зустріч чи круглий стіл, запрошує на засідання профільної постійної чи тимчасової контрольної комісії, запрошує на пленарне засідання сесії ради).

Представники громадських об’єднань, органів самоорганізації населення, ініціативних груп, що були запрошені на засідання постійної чи тимчасової контрольної комісії чи пленарне засідання сесії ради, мають право на виступ з обґрунтуванням своєї позиції відповідно до Регламенту.

5.1. Кожен член територіальної громади має право звернутися до посадових осіб та органів ради з власними пропозиціями щодо конкретного питання життя територіальної громади чи роботи ради загалом. Усі звернення та пропозиції повинні бути належно розглянуті та вивчені.

  1. Відкритість засідань ради забезпечується шляхом акредитації у встановленому порядку представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади у встановленому цим Регламентом порядку на пленарному засіданні ради та засіданнях її органів.
  2. Акредитація представників засобів масової інформації, організація висвітлення діяльності ради, її органів та посадових осіб покладається на уповноважений структурний підрозділ ради для висвітлення її діяльності. Представники засобів масової інформації можуть бути акредитовані на певний строк або на весь час роботи ради даного скликання. Акредитація журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при раді здійснюється відповідно до Положення про акредитацію ЗМІ, затвердженого радою.
  3. Гласність засідань ради забезпечується шляхом проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео- та звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також, за рішенням ради, транслювання засідань по радіо і телебаченню, через гучномовці за межі будинку ради, офіційного оприлюднення рішень ради шляхом обов’язкового розміщення на офіційному сайті Бердичівської міської ради.
  4. Прозорість в роботі ради також забезпечується через створення можливостей присутності громадян, які мешкають у м.Бердичеві, на пленарних засіданнях сесій ради та постійних комісій. Кожен громадянин має право безперешкодно відвідувати засідання органів ради за умови дотримання ним встановленого порядку.

Якщо громадянин має намір виступити перед депутатами з приводу окремого обговорюваного питання, то він повинен попередньо поінформувати про це головуючого на пленарному засіданні сесії ради, голову постійної чи тимчасової контрольної комісії. За умови прийняття процедурного рішення про надання слова запрошеному, головуючий надає йому слово для виступу.

В разі, якщо представники громадських організацій, органів самоорганізації населення, або  ініціативних груп громадян, які виявляють бажання взяти участь у вивченні та обговоренні конкретного питання порядку денного пленарного засідання, порушують встановлений Регламентом порядок участі у роботі пленарного засідання ради, заважають його проведенню, здійснюють перешкоди для прийняття неупереджених рішень депутатами ради, головуючий на засіданні має право оголосити перерву в роботі пленарного засідання ради для відновлення встановленого Регламентом порядку.

  1. На засіданнях ради та її органів можуть бути присутні народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади міста, керівники підприємств, установ і організацій комунальної власності територіальної громади міста, запрошені особи, особи, присутність яких визначена радою як обов’язкова, члени територіальної громади міста Бердичева, інші особи, присутність яких передбачена чинним законодавством.
  2. Місця для депутатів ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на пленарному засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання ради особи, які не є її депутатами (за винятком технічних працівників ради, журналістів, фотографів, телеоператорів), не повинні знаходитися у частині сесійного залу, що призначена для розміщення депутатів. Особи, що присутні на засіданні, не мають права займати робочі місця, призначені для осіб, перелічених у цій частині статті.
  3. Запрошені особи, що присутні на пленарному засіданні міської ради та її органів, мають утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, крім виступів у встановленому порядку, від поширення в залі матеріалів, що не стосуються питань порядку денного і не порушувати правила ведення пленарного засідання, передбачені даним Регламентом. У випадку недотримання вищезазначених правил такі особи за вказівкою головуючого на засіданні або за рішенням більшості від присутніх депутатів можуть бути видалені з приміщення, де проходить засідання.
  4. Якщо на засіданні виникає безпорядок або порушується порядок ведення засідання, і головуючий на засіданні не має можливості його припинити, то він оголошує перерву і залишає своє місце. В цьому випадку засідання вважається перерваним на 30 хв.

У випадку, якщо після поновлення засідання безпорядок або порушення порядку ведення продовжується, то головуючий має право оголосити засідання закритим.

Стаття 4. Закриті пленарні засідання Ради

  1. Проведення закритого пленарного засідання чи закритого розгляду окремих питань порядку денного здійснюється у випадках, визначених законодавством України або на підставі відповідного рішення ради, яке приймається не менше 2/3 депутатів від загального складу ради.
  2. На закритому пленарному засіданні ради не можуть розглядатися інші питання, крім тих, які визначені у рішенні про проведення закритого пленарного засідання, а також питання, що стосуються конституційних прав та обов’язків громадян.
  3. На закритому засіданні (закритому розгляді окремих питань порядку денного) мають право бути присутніми міський голова, секретар ради, депутати ради, а також особи, присутність яких визнана радою, як обов’язкова. Головуючий на закритому пленарному засіданні (при закритому розгляді окремих питань порядку денного) повідомляє депутатам ради посади та прізвища запрошених осіб.
  4. Під час проведення закритих засідань (закритого розгляду окремих питань порядку денного) забороняється ведення всіх видів трансляції та аудіо-, відеозапис у залі засідань (крім протокольного аудіозапису, що проводиться працівниками уповноваженого відділу виконавчого комітету ради).

Стаття 5. Виникнення і строк повноважень депутата ради.

  1. Депутат ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України “Про місцеві вибори ”. Повноваження депутата ради починаються з дня відкриття першої сесії ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів міською територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата ради або самої ради.
  2. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються чинним законодавством України та Регламентом.
  3. Депутат, який не виправдав довіри виборців, відкликається у встановленому законом порядку. Припинення повноважень та обрання нового депутата міської ради відбувається у встановленому законодавством України порядку.
  4. Депутат міської ради здійснює свої повноваження, не припиняючи виробничої або службової діяльності.

Депутат міської ради може мати до п’яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах, діяльність яких регулюється Положенням про помічника-консультанта депутата Бердичівської міської ради, що затверджується міською радою.

Стаття 6. Права депутата у раді, її органах та виборчому окрузі

  1. Депутат ради наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.
  2. Депутат ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Кожний депутат у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат ради, який не входить до складу певного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
  3. Депутат ради має право:

3.1. обирати і бути обраним до органів ради;

3.2.офіційно представляти виборців у раді та її органах, органах державної влади, установах, організаціях, на підприємствах незалежно від форм власності;

3.3. пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;

3.4. вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

3.5. вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю;

3.6. вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх компетенції, поправки до них;

3.7. висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;

3.8. брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

3.9. вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;

3.10. виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, надавати інформацію;

3.11. ознайомлюватися з текстами виступів у фонограмах чи протоколах засідань ради та її органів;

3.12. оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій як власних, так і від депутатських фракцій (груп) та громадян або їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення;

3.13. об’єднуватися з іншими депутатами ради у депутатські групи, фракції, які діють відповідно до Регламенту;

3.14. на невідкладний прийом посадовими особами ради та місцевих органів виконавчої влади, керівниками підприємств, установ, та організацій незалежно від форм власності, розташованих на території міста, з питань депутатської діяльності;

3.15. оприлюднювати результати власної депутатської діяльності, роз’яснювати свою позицію та інформувати про роботу ради в порядку, встановленому радою.

  1. Депутат ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.
  2. Сесійні та позасесійні форми роботи депутата у раді та її органах визначаються даним Регламентом та чинним законодавством України.

Стаття 7. Обов’язки депутата у раді, її органах та виборчому окрузі

  1. Депутат ради зобов’язаний:

1.1. додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;

1.2. брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, сприяти виконанню їх рішень;

1.3. виконувати доручення ради та її органів; інформувати їх про виконання доручень;

1.4. підтримувати зв’язок з виборцями, територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, іншими підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади;

1.5. не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;

1.6. брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

1.7. вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;

1.8. вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом громадян, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення;

1.9. періодично, але не менше 1 (одного) разу на рік, звітуватись перед виборцями та об’єднаннями громадян про свою роботу. Звітування здійснюється депутатом із дотриманням вимог ст. 16 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” та вимог цього Регламенту.

  1. Депутат ради також повинен неухильно виконувати обов’язки депутата у порядку, встановленому чинним законодавством і дотримуватися норм депутатської етики;
  2. Для сприяння у виконанні обов’язків депутата на офіційному сайті ради створюється віртуальна приймальня депутатів ради, яка забезпечує прийняття звернень виборців і об’єднань громадян через мережу Інтернет.
  3. Депутат міської ради на її засіданні, крім обов’язків, визначених ч.1 цієї статті, зобов’язаний:

1) реєструватися на кожному засіданні та брати участь у пленарному засіданні міської ради та засіданнях постійних комісій;

2) дотримуватися цього Регламенту та порядку денного, виконувати правомірні вимоги головуючого на засіданні;

3) виступати тільки з дозволу головуючого на засіданні;

4) у виступі чи питанні не допускати особистих звернень до присутніх у залі засідань, крім як до доповідача (співдоповідача) та головуючого на засіданні;

5) не використовувати у виступі або питанні грубих, образливих висловлювань, таких, що наносять шкоду честі та гідності громадян, не призивати до незаконних дій, не використовувати завідомо недостовірну інформацію, не допускати неетичних оцінок учасників засідання міської ради та їх висловлювань, необґрунтованих звинувачень на адресу будь-кого з присутніх.

У випадку порушення даних вимог особа, що виступає або ставить питання, може бути позбавлена слова без попередження головуючим, до такої особи можуть бути застосовані інші заходи, визначені цим Регламентом. Вказаним особам слово для повторного виступу, питання не надається.

  1. Депутат ради, який має конфлікт інтересів щодо прийняття проекту рішення ради на засіданні постійної комісії ради або на пленарному засіданні ради, зобов’язаний заявити про конфлікт інтересів або письмово повідомити головуючому, який інформує про це присутніх перед розглядом цього проекту рішення. Такому депутату рекомендується утриматись від участі в голосуванні з цього проекту рішення.

Конфіктом інтересів в прийнятті проекту рішення ради на засіданні постійної комісії або на пленарному засіданні ради вважаються випадки, коли депутат відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:

1) має відносини прямої організаційної або правової залежності з юридичною чи фізичною особою, в інтересах якої може бути прийнято рішення міської ради;

2) є особою, яка одноосібно або разом із членами сім’ї володіє часткою статутного капіталу товариства, в інтересах якого може бути прийнято рішення міської ради;

3) є близькою особою громадянина (відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про засади запобігання корупції”), в інтересах якого може бути прийняте рішення міської ради.

Стаття 8. Права, обов’язки та повноваження Бердичівського міського голови

  1. Бердичівський міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Бердичева і здійснює повноваження відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та рішень міської ради.
  2. Повноваження Бердичівського міського голови починаються з моменту оголошення Бердичівською міською виборчою комісією на пленарному засіданні міської ради рішення про його обрання. Повноваження Бердичівського міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії Ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах або, якщо Рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
  3. Бердичівський міський голова:

1) організовує роботу Ради та її виконавчого комітету;

2) підписує рішення Ради та додатки до них;

3) вносить на розгляд Ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря міської ради;

4) вносить на розгляд Ради пропозиції щодо структури та загальної чисельності апарату ради та її виконавчого комітету;

5) скликає сесії та пленарні засідання ради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Ради і головує на пленарних засіданнях Ради;

6) забезпечує підготовку на розгляд Ради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Бердичева та звіту про його виконання, рішень Ради з інших питань, що належать до її відання;

7) вносить на розгляд Ради для затвердження кандидатури осіб, яких пропонується призначити на посади заступників Бердичівського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень та керуючого справами виконкому;

8) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

9) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму;

10) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

11) представляє територіальну громаду, раду та виконавчий орган ради у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

12) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

13) укладає від імені територіальної громади, ради та виконавчого органу Ради договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції Ради, подає їх на затвердження Ради;

14) веде особистий прийом громадян;

15) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

16) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством України;

17) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

  1. Бердичівський міський голова щорічно звітує про свою діяльність на посаді міського голови та голови виконавчого комітету.

Стаття 9. Секретар міської ради

  1. Секретар міської ради обирається міською радою з числа її депутатів на строк повноважень міської ради за пропозицією міського голови та працює в міській раді на постійній основі.

Пропозиція щодо кандидатури секретаря міської ради може вноситися на розгляд міської ради не менш як половиною депутатів від загального складу міської ради у разі, якщо:

1) на день проведення першої сесії міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори міського голови;

2) міська рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря міської ради, запропоновану міським головою;

3) протягом тридцяти днів з дня відкриття  першої сесії міської ради міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря міської ради;

4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря міської ради у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря міської ради;

5) посада секретаря міської ради стає вакантною під час вакантності посади міського голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень.

У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу міської ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить міський голова.

  1. Кандидат на посаду секретаря міської ради вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу міської ради шляхом таємного голосування.

Стаття 10. Повноваження секретаря міської ради

  1. Секретар міської ради:

1) у випадках, передбачених закононодавством України, здійснює повноваження міського голови;

2) скликає сесії ради у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених чинним законодавством;

4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та інших законів;

5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

6) за дорученням міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

10) вирішує за дорученням міського голови або міської ради інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів.

Стаття 11. Дострокове припинення повноважень секретаря міської ради

  1. Повноваження секретаря міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням міської ради у випадках, передбачених чинним законодавством, якщо за припинення його повноважень проголосували більшість депутатів від загального складу міської ради шляхом таємного голосування.

Стаття 12. Виконавчий комітет міської ради

  1. Виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом міської ради, який утворюється міською радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень міської ради, міського голови її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
  2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається міською радою. Кандидатури членів виконавчого комітету вносить на розгляд ради міський голова.
  3. Виконавчий комітет міської ради утворюється у складі міського голови, секретаря міської ради, заступника (заступників) міського голови, керуючого справами виконавчого комітету, а також керівників відділів, департаментів та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Політична партія, від якої обрані депутати міської ради, пропонує кандидатуру від партії щодо включення до складу виконавчого комітету.

  1. Очолює виконавчий комітет міської ради міський голова.
  2. Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах міської ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів міського бюджету.
  3. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету міської ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені чинним законодавством.
  4. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком. Якщо запропонована міським головою кандидатура не отримала підтримки необхідної більшості депутатів, міський голова представляє раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.
  5. Питання про звільнення із займаних посад заступників міського голови, членів виконавчого комітету, підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту включення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступникам міського голови і керівникам вказаних органів повинно бути надане слово для виступу.
  6. Виконавчий комітет міської ради є підзвітним і підконтрольним міській раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
  7. До складу виконавчого комітету міської ради не можуть входити депутати міської ради, крім секретаря міської ради.
  8. Структура виконавчих органів міської ради, Положення виконавчих органів Бердичівської міської ради затверджуються міською радою.

Стаття 13. Постійні комісії міської ради

  1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Для здійснення контролю за виконанням рішень виконавчого комітету ради кожна постійна комісія отримує всі рішення виконавчого комітету ради у дводенний строк з часу його підписання міським головою.

  1. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Голосування з приводу затвердження голів постійних комісій може відбуватися по кожній внесеній кандидатурі окремо, групами по декілька осіб, або за списком у цілому без обговорення, про що приймається відповідне рішення ради більшістю голосів від загального складу ради. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.
  2. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
  3. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення, звільнення або погодження радою, виконавчим комітетом ради, міським головою, готують висновки з цих питань.
  4. Постійні комісії вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках – на розгляд ради або виконавчого комітету ради.
  5. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.
  6. Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії, а в разі його відсутності або неможливості ним виконувати повноваження –секретар комісії.
  7. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.
  8. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки, рекомендації, власні проекти рішень. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності – заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.
  9. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
  10. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.
  11. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.
  12. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.
  13. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються Регламентом та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями ради.

Стаття 14. Тимчасові контрольні комісії ради.

  1. Тимчасові контрольні комісії ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.
  2. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.
  3. Порядок діяльності тимчасової контрольної комісії та строк її повноважень визначаються рішенням ради.
  4. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень Ради , яка створила цю комісію.

Стаття 15. Форми роботи міської ради

  1. Міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань міської ради, а також засідань постійних комісій міської ради.

Стаття 16. Чергові сесії міської ради

  1. Чергові сесії міської ради скликаються міським головою в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.
  2. Сесія міської ради повинна бути також скликана міським головою за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу міської ради або за пропозицією виконавчого комітету міської ради у двотижневий строк.

У разі немотивованої відмови міського голови або неможливості його скликати сесію сесія міської ради скликається секретарем міської ради:

а) якщо сесія міської ради не скликається міським головою у строки, передбачені цим Регламентом;

б) якщо міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу міської ради або виконавчого комітету.

  1. У випадку, якщо сесія не скликана відповідно до частини 2 цієї статті, сесія міської ради може бути також скликана депутатами міської ради, які становлять не менш як третину складу ради, або постійною комісією ради.
  2. Для підготовки сесії міський голова може створювати з числа депутатів робочу групу. У роботі робочої групи за її рішенням можуть брати участь спеціалісти.

Стаття 17. Позачергові сесії міської ради

  1. Позачергова сесія, з зазначенням проекту порядку денного, скликається міським головою за необхідністю. Мотивовані пропозиції щодо скликання позачергової сесії, підписані ініціаторами, разом з проектами рішень, що надаються для розгляду, направляються міському голові. Повідомлення про скликання позачергової сесії розміщуються на офіційному веб-сайті Бердичівської міської ради в мережі Інтернет не пізніш, ніж за один день до початку сесії. Документи на позачергову сесію надаються депутатам під час їх реєстрації.

 

  1. У разі виникнення надзвичайних ситуацій, таких як: стихійне лихо у місті чи районах міста, введення надзвичайного чи військового стану, терміновох необхідності надання матеріальної допомоги мешканцям міста міська рада збирається без скликання не пізніш чотирьох годин з моменту їх оголошення для проведення позачергової сесії міської ради.

Стаття 18. Доведення до відома рішення про скликання сесії міської ради

  1. Депутати міської ради та виконавчі органи міської ради письмово сповіщаються про передбачувані строки проведення пленарного засідання сесії міської ради, як правило, не пізніш ніж за 20 днів до початку пленарного засідання сесії міської ради.
  2. Розпорядження міського голови про скликання сесії міської ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та з проектом порядку денного, який передбачається внести на розгляд, а у виняткових випадках – не пізніше як за день до проведення сесії міської ради шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Бердичівської міської ради в мережі Інтернет.

Стаття 19. Погоджувальна рада

  1. Погоджувальна рада створюється як консультативно-дорадчий орган ради.

Погоджувальна рада розглядає та погоджує сформований міським головою проект порядку денного сесії ради.

  1. До складу погоджувальної ради входять міський голова, секретар ради, голови депутатських фракцій з правом ухвального голосу та голови депутатських комісій з правом дорадчого голосу. У разі відсутності голови депутатської фракції чи голови комісії за їх письмовим дорученням у засіданні погоджувальної ради бере участь уповноважена особа фракції або заступник голови комісії з правом відповідно ухвального чи дорадчого голосу.
  2. Головує на засіданнях погоджувальної ради міський голова, а в разі його відсутності – вибраний поміж присутніх з правом ухвального голосу простою більшістю голосів керівник однієї з фракцій.
  3. Депутати мають право бути присутніми на засіданнях погоджувальної ради, брати участь у обговоренні питань, вносити свої пропозиції щодо проекту порядку денного сесії.
  4. Погоджувальна рада проводить свою роботу у формі засідань. Засідання погоджувальної ради є правочинним за умови присутності на ньому не менше половини її складу з правом ухвального голосу.
  5. Засідання погоджувальної ради скликаються міським головою або за ініціативою представників не менше половини депутатських фракцій.
  6. На кожному засіданні погоджувальної ради працівники відділу з питань діяльності міської ради ведуть протокол, який підписує ініціатор (ініціатори) скликання погоджувальної ради.
  7. Пропозиції погоджувальної ради ухвалюються такою кількістю голосів членів погоджувальної ради з правом ухвального голосу, яка у сумарному підрахунку голосів членів відповідних депутатських фракцій є достатньою для прийняття позитивного рішення при голосуванні питання у залі засідань.
  8. Ухвалені пропозиції направляються депутатським фракціям, органам та особам, яких вони стосуються, не пізніше наступного дня після засідання погоджувальної ради.
  9. Пропозиції для розгляду на черговому засіданні погоджувальної ради подаються секретарю ради фракціями комісіями, депутатами ради.
  10. Члени погоджувальної ради, а також інші особи, які запрошуються на її чергові засідання, інформуються про питання, які плануються до розгляду на черговому засіданні, та отримують необхідні матеріали.
  11. Погоджувальна рада може:

1) розглядати та затверджувати пропозиції щодо проекту порядку денного сесії та проектів рішень;

2) розглядати проекти рішень проекту порядку денного;

3) розглядати питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності депутатів на пленарних засіданнях;

4) розглядати інші пропозиції з організації роботи ради.

Стаття 20. Правомочність міської ради проводити засідання

  1. Правомочний склад міської ради – кількість депутатів, обраних до міської ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.
  2. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Стаття 21. Порядок відкриття та ведення сесії

  1. Пленарне засідання сесії міської ради відкриває і веде міський голова, а у випадках, передбачених частиною 2 статті 16 Регламенту, – секретар ради.
  2. У випадку, передбаченому частиною 3 статті 16 цього Регламенту, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради – один з депутатів.
  3. На початку кожного пленарного засідання сесії міської ради головуючий інформує депутатів про осіб, присутніх на засіданні, про виконання рішень попередніх сесій міської ради, а також надає можливість представникам депутатських груп та фракцій час на проголошення заяв з невідкладних питань. Міська рада приймає цю інформацію «до відома» без обговорення.

Стаття 22. Лічильна комісія та секретаріат

  1. Секретаріат сесії міської ради та лічильна комісія утворюються на час проведення сесії міської ради.
  2. Секретаріат створюється на першій сесії міської ради та розпочинає свою роботу з початку засідання сесії міської ради.
  3. Секретаріат сесії міської ради виконує такі функції:

1) веде протокол пленарного засідання міської ради;

2) проводить реєстрацію депутатів, які бажають виступити у дискусії (дебатах);

3) надає допомогу головуючому у веденні сесії міської ради;

4) проводить реєстрацію листів, звернень, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії та оголошує їх зміст під час розгляду питання порядку денного «Різне»;

5) забезпечує передачу вказаних документів виконавцям.

  1. Черговість виступів у дискусії (дебатах) визначається порядком надходження заявок до секретаріату сесії. Заявки депутатів, які бажають виступити у дискусії з питань порядку денного, можуть бути подані попередньо після затвердження порядку денного, але не пізніш закінчення доповіді (співдоповіді) та надання відповідей доповідачем (співдоповідачем) на запитання з питання порядку денного, в обговоренні якого депутат бажає взяти участь.
  2. Лічильна комісія утворюється у випадку, якщо необхідно здійснити підрахунок голосів при прийнятті рішень відкритим голосуванням шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи) та таємним голосуванням способами, визначеними цим Регламентом.
  3. Лічильна комісія при проведенні таємного голосування організує проведення голосування бюлетенями. Голова лічильної комісії перед голосуванням представляє депутатам форму бюлетеня, його зміст і роз’ясняє порядок його заповнення. Лічильна комісія самостійно здійснює підрахунок голосів, оформляє відповідні протоколи й оголошує результати голосування на пленарному засіданні сесії міської ради.

Стаття 23. Обрання лічильної комісії та секретаріату

  1. Лічильна комісія та секретаріат сесії обираються за пропозицією головуючого на засіданні міської ради або депутатів щодо персонального складу рішенням більшості від присутніх депутатів на пленарному засіданні міської ради. Лічильна комісія обирається у складі трьох депутатів. Секретаріат обирається у складі трьох депутатів.
  2. Рішенням міської ради, прийнятим більшістю від присутніх депутатів на пленарному засіданні міської ради, може бути встановлено інший кількісний склад секретаріату та лічильної комісії.
  3. Секретаріат та лічильна комісія обираються персонально або за списком з урахуванням пропорційного представництва депутатських фракцій. Якщо щодо запропонованого персонального складу секретаріату і лічильної комісії від депутатів не надійшли заперечення, рішення про їх обрання приймається шляхом голосування в порядку, визначеному частиною 1 цієї статті без обговорення.
  4. Обрана лічильна комісія обирає зі свого складу голову та секретаря.

Стаття 24. Порядок встановлення числа депутатів, що присутні на засіданні міської ради

  1. Кількість депутатів, присутніх на засіданні міської ради, визначається тільки за результатами табельної реєстрації.
  2. Табельна реєстрація депутатів під розпис починається перед кожним засіданням і проводиться до його закінчення із зазначенням часу реєстрації кожного депутата.
  3. Депутат не має права вимагати скасування своєї реєстрації або відзивати свій підпис в табелі реєстрації.

Стаття 25. Тривалість засідань міської ради

  1. Початок пленарного засідання ради, якщо вона не прийняла інше рішення, як правило, о 10:00. Перерва в роботі пленарного засідання сесії, як правило, з 13:00 до 14:00.
  2. Рішенням міської ради може бути встановлено інший порядок роботи під час певної сесії міської ради.
  3. За неможливості розглянути порядок денний протягом одного пленарного засідання, рада процедурним рішенням може перенести продовження розгляду питань порядку денного на інше пленарне засідання.

Стаття 26. Оголошення позачергової перерви в засіданні міської ради

  1. За пропозицією головуючого на пленарному засіданні, за ініціативою однієї п’ятої від присутніх депутатів або депутатської фракції міська рада може прийняти рішення про проведення позачергової перерви тривалістю до 30 хв.
  2. Перед початком обговорення питання будь-який депутат Ради може внести вмотивовану пропозицію про перерву у засіданні до 20 хвилин.

Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і приймається процедурним рішенням Ради.

  1. При розгляді одного питання порядку денного сесії не може бути більше однієї перерви.

Стаття 27. Тривалість виступів на засіданні міської ради

  1. На засіданні міської ради ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово промовцям для доповіді, співдоповіді, виступів, заключного слова, заяв, резолюції, пояснень, зауважень, запитань, повідомлень та довідок, внесення пропозицій, поправок, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит особою, до якої був звернений депутатський запит, обґрунтування пропозицій чи поправок, відповіді на запитання, репліки, виголошення окремої думки.
  2. Тривалість виступів:

1) з доповідями і співдоповідями – до 20 хв.;

2) для відповідей на питання до доповідача (співдоповідача) – до 15 хв.;

3) з виступами від депутатських груп та фракцій – до 3 хв.;

4) у дебатах – до 5 хв.;

5) при розгляді питання порядку денного «Різне» – до 3 хв.;

6) з довідками, питаннями, формулюваннями пропозицій з порядку ведення, мотивів голосування, з аргументацією та коментарями до поправок – до 1 хв. але не більше двох разів з одного й того ж питання.

  1. На прохання особи, що виступає, час може бути продовжено головуючим без обговорення за умови відсутності заперечень з боку депутатів.

Стаття 28. Вимоги до виступів на пленарному засіданні ради

  1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
  2. Депутат (крім головуючого, секретаря ради, голів постійних комісій ради, представника від депутатської фракції (групи), доповідача) може виступити на засіданні ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не враховуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності процедурним рішенням ради, прийнятим без обговорення.
  3. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючим на засіданні надається слово для довідки, відповіді на запитання, роз’яснень щодо:

– порядку ведення пленарного засідання ради;

– внесення поправки або заперечення щодо неї.

  1. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні. Депутат може ставити питання на пленарному засіданні ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, не більше трьох разів.

Стаття 29. Порядок подання проектів рішень

  1. Суб’єктами подання проектів рішень є:

а) Бердичівський міський голова;

б) постійні та тимчасові контрольні комісії Бердичівської міської ради;

в) депутатські фракції, групи;

г). депутати Бердичівської міської ради;

д) виконавчі органи ради;

е) загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством;

є) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи.

Кожен суб’єкт подання проектів рішень має право підготувати і подати власний альтернативний проект рішення.

  1. Проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається у паперовому та електронному вигляді через відділ з питань діяльності міської ради.
  2. На титульній стороні проекту рішення Ради обов’язково вказується, ким вноситься проект із зазначенням прізвища та ініціалів автора (авторів проекту) або назви колективного органу Ради (виконавчий комітет, депутатська комісія, фракція, група). Суб’єкт подання (розробник проекту рішення) підписує кожну сторінку проекту рішення і додатки (якщо вони є).
  3. Текст проекту рішення повинен бути стислим, суть документу повинна бути викладена чітко і виключати можливість неоднозначного тлумачення.
  4. Текст проекту рішення повинен містити посилання на конкретні правові норми, наявність яких для прийняття рішення передбачена чинним законодавством. Проект рішення у мотивувальній частині повинен передбачати законодавчі підстави для прийняття рішення (з посиланням на конкретні статті законів України, інші нормативно-правові акти). Проект рішення в заключній частині повинен містити пункт, в якому вказана посадова особа та/або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням рішення. Проект рішення Бердичівської міської ради нормативно-правового характеру повинен містити положення про оприлюднення та набрання ним чинності.
  5. Суб’єкт подання проекту рішення на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення зазначає профільну постійну комісію та постійні комісії, до функціональної спрямованості яких належить попередній розгляд зазначеного проекту рішення.
  6. До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:

– потреба і мета прийняття рішення;

–  правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення і норми нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення);

– прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення;

– ймовірність корупційних ризиків;

Подання пояснювальної записки не вимагається при поданні проектів рішень, що стосуються земельних питань (крім проектів, які передбачають фінансові видатки з міського бюджету)..

У випадку внесення проекту рішення Бердичівської міської ради, що передбачає матеріальні чи інші витрати міського бюджету, повинно додаватись фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат.

  1. До проектів рішень про внесення змін чи доповнень до рішень Бердичівської міської ради подаються порівняльні таблиці з викладенням тексту рішення (його структурних частин), який підлягає зміні чи доповненню.
  2. Тимчасова контрольна комісія Бердичівської міської ради подає на розгляд ради проект рішення разом із відповідним звітом (попереднім звітом) про свою роботу.
  3. Суб’єкти подання проектів рішень, зазначені у пунктах б), в), г), е), є) частини першої цієї статті, подають проекти рішень разом із зверненням, адресованим на ім’я міського голови.
  4. Відповідальність за якість і законність внесеного проекту рішення чи іншого документа, поданого з проектом рішення, покладається на суб’єкт подання.

Стаття 29-1. Реєстрація проектів рішень міської ради та їх розгляд постійними комісіями ради

  1. Проекти рішень міської ради реєструються у відділі з питань діяльності міської ради. Проект рішення Бердичівської міської ради повинен бути, поданий з дотриманням вимог частин третьої-десятої статті 29 цього Регламенту.
  2. У разі якщо проект рішення міської ради не відповідає вимогам, визначеним частинами третьою-десятою статті 29 цього Регламенту, працівник відділу з питань діяльності міської ради в усній формі надає суб’єкту подання зауваження до проекту рішення та повертає проект рішення йому на доопрацювання.
  3. У випадку відмови суб’єкта подання проекту рішення усунути усні зауваження, відділ з питань діяльності міської ради викладає зазначені зауваження письмово, після чого направляє їх разом з проектом рішення відповідному суб’єкту подання.
  4. Проекти рішень, які містять орфографічні, стилістичні, граматичні помилки повертаються відділом з питань діяльності міської ради виконавцю для виправлення недоліків та приведення їх у відповідність до правил діловодства та ДСТУ 4163-2003.
  5. Проект рішення міської ради, внесений суб’єктами подання, зазначеними у пунктах а), д) частини 1 статті 29 Регламенту, проходить опрацювання (збір погоджувальних підписів (віз)) у порядку, визначеному Регламентом виконавчого комітету міської ради.

Суб’єкти подання проектів рішень, зазначені у пунктах б), в), г), е), є) частини 1 статті 29 Регламенту, здійснюють візування власного проекту рішення у:

5.1.  Юриста відділу з питань діяльності міської ради

5.2. Керівника структурного підрозділу виконавчого комітету чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання;

5.3. Спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції;

5.4. Заступника міського голови, відповідно до розподілу обов’язків;

5.5. Секретаря ради;

5.6. У випадку якщо наданий проект рішення передбачає необхідність фінансування, він додатково візується начальником фінансового управління.

Автор проекту рішення забезпечує його візування послідовно за переліком встановлених візуючих осіб. Посадова особа, яка повинна здійснити візування, має право на опрацювання проекту рішення протягом трьох робочих днів.

Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч – назва посади, праворуч – підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису – дата візування.

Зауваження та пропозиції до проекту документа викладаються на окремій сторінці, про що на проекті документа робиться відповідна позначка, в якій вказується посада особи, підпис, ініціали, прізвище, дата, вказівка на те, що зауваження та пропозиції додаються.

Автор проекту зобов’язаний врахувати всі конструктивні зауваження візуючих осіб та, при необхідності, доопрацювати проект рішення. Зауваження можуть залишатися тільки у разі недосягнення згоди автора з візуючою особою (у цьому випадку автор письмово викладає свої аргументи щодо спростування зауважень).

  1. Після закінчення процедури візування у посадових осіб виконавчих органів міської ради проект рішення розміщується на офіційному веб-сайті міста (http://www.berdychiv.com.ua/) та зі супровідною документацією передається через відділ з питань діяльності міської ради на розгляд постійних комісій. Голова постійної комісії включає отриманий проект рішення до порядку денного чергового засідання постійної комісії, про що повідомляє автора проекту.

Постійні комісії міської ради (окрім профільної) опрацьовують проект рішення та за результатами його розгляду:

1) підтримують проект рішення ради:

2) відхиляють проект рішення із письмовим обґрунтуванням такого висновку.

Зауваження чи пропозиції викладаються у висновках постійних комісій та направляються їх головою через відділ з питань діяльності міської ради до профільної постійної комісії. Зауваження повинні бути аргументовані та викладатися у вигляді конкретної поправки до тексту проекту рішення.  Висловлені зауваження та пропозиції постійних комісій є обов’язковими для розгляду профільною постійною комісією міської ради.

  1. Профільна постійна комісія протягом п’яти робочих днів з моменту отримання висновків постійних комісій, опрацьовує проект рішення у комісії і за результатами його розгляду, з урахуванням зауважень та пропозицій інших постійних комісій ради:

1) підтримує проект рішення ради:

2) за згодою суб’єкта подання направляє проект рішення на доопрацювання;

3) відхиляє проект рішення.

  1. У разі якщо профільна постійна комісія протягом встановленого строку не розглянула проект рішення, останній вважається погодженим (підтриманим) профільною постійною комісією.
  2. У разі підтримання проекту рішення, а також висловлення зауважень та пропозицій до проекту рішення профільна постійна комісія направляє проект рішення для опрацювання до юридичного відділу, який протягом п’яти робочих днів:

1) погоджує проект рішення без зауважень (візує проект рішення);

2) надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства, надає зауваження і рекомендації, зокрема рекомендації стосовно порядку розгляду проекту рішення.

У разі якщо юридичний відділ протягом визначеного в цій частині строку не розглянув проект рішення, останній вважається погодженим відділом.

  1. Погоджений юридичним відділом проект рішення міської ради передається у відділ з питань діяльності міської ради.
  2. У разі правового висновку юридичного відділу щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства, проект рішення разом з відповідним висновком юридичного відділу передається для розгляду постійною комісією з питань депутатської діяльності, законності, антикорупційної політики та правопорядку. Такий висновок юридичного відділу є обов’язковим для розгляду постійною комісією з питань депутатської діяльності, законності, антикорупційної політики та правопорядку на її найближчому засіданні. За результатами такого розгляду постійна комісія з питань депутатської діяльності, законності, антикорупційної політики та правопорядку, з урахуванням висновку юридичного відділу, приймає рішення або щодо підтримки проекту рішення, або щодо відхилення проекту рішення.
  3. Автор проекту зобов’язаний врахувати всі конструктивні зауваження постійних комісій та, при необхідності, доопрацювати проект рішення. Зауваження можуть залишатися тільки у разі недосягнення згоди автора з візуючою особою (у цьому випадку автор письмово викладає свої аргументи щодо спростування зауважень).
  4. У разі відхилення проекту рішення постійна комісія з питань депутатської діяльності, законності, антикорупційної політики та правопорядку через відділ з питань діяльності міської ради направляє проект рішення суб’єкту подання з відповідним висновком.
  5. Після проходження процедури візування автор проекту передає секретарю ради:

1)  завізований проект рішення з додатками;

2)  подані зауваження (пропозиції) візуючих осіб;

3) інші матеріали справи.

  1. По кожному проекту рішення секретар ради формує справу, до якої включаються:

1) проект рішення, додатки до нього та пояснювальна записка;

2) зауваження і пропозиції щодо редакцій проекту, внесені у встановленому порядку;

3) протоколи або витяги з протоколів засідань постійних комісій з приводу цього проекту;

4) інші матеріали справи.

Відділ з питань діяльності міської ради систематизує інформацію щодо готових до розгляду на пленарному засіданні проектів рішень і подає відповідний перелік секретарю ради.

  1. Процедура формування порядку денного пленарного засідання ради здійснюється відповідно до Регламенту ради.
  2. Проекти рішень, які не пройшли процедури розгляду відповідно до вимог цієї статті, не підлягають внесенню на розгляд міської ради.
  3. Відхилений на пленарному засіданні ради проект рішення разом із супровідною документацією та додатковими матеріалами повертається автору проекту рішення для доопрацювання. Після доопрацювання проекту рішення автор має повторно подати його у порядку, визначеному ст.ст.29, 29-1 цього Регламенту.

Стаття 30. Порядок денний сесії ради

  1. Проект порядку денного сесії ради формується міським головою в порядку, передбаченому Регламентом, і повідомляється депутатам не пізніше, як за 10 днів до відкриття чергової сесії ради. Секретар ради організовує інформування депутатів про проект порядку денного.

Проект порядку денного розглядається та погоджується на погоджувальній раді.

  1. Пропозиції до проекту порядку денного сесії ради вносяться:

1) міським головою;

2) постійними і тимчасовими контрольними комісіями ради;

3) депутатськими фракціями і групами;

4) депутатами ради;

5) виконавчим комітетом ради;

6) членами територіальної громади м.Бердичева (в порядку місцевої ініціативи).

  1. По кожному питанню порядку денного сесії ради може бути декілька проектів рішень. Всі проекти рішень реєструються у секретаря ради.
  2. Порядок денний сесії ради затверджується радою відповідним рішенням на кожній сесії ради.
  3. Висновки постійної профільної комісії міської ради про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передаються для вивчення до постійної комісії міської ради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта.

Висновки виконавчого комітету міської ради, постійних комісій міської ради, пропозиції депутатських груп і фракцій за результатами попереднього розгляду проектів рішень міської ради носять рекомендаційний характер і можуть враховуватися міським головою при формуванні проекту порядку денного сесії міської ради.

Стаття 31. Включення питань до порядку денного і послідовність розгляду питань

  1. Всі рішення, які стосуються доповнень, змін і затвердження порядку денного сесії Ради, приймаються більшістю депутатів від загального складу ради.
  2. При формуванні порядку денного сесії ради першим питанням порядку денного завжди ставиться оголошення депутатських запитів (виголошення заяв) по одному (одній) від кожної фракції, решта запитів (заяв) оголошується після розгляду питань порядку денного. В окремих випадках, щодо зміни порядку оголошення депутатських запитів (виголошення заяв), рада може прийняти інше рішення, відмінне від прописаної в Регламенті процедури.
  3. Проект порядку денного сесії ради, погоджений на Погоджувальній раді, за умови, що така відбулася, приймається рішенням ради “в цілому” тільки в тому випадку, якщо у жодного депутата, міського голови немає до нього заперечень.
  4. Рішення про включення до порядку денного сесії ради питань, стосовно яких у депутатів є заперечення, або питань, стосовно яких були підготовлені проекти рішень згідно вимог Регламенту, які не були включені до пропонованого міським головою проекту порядку денного, приймаються з кожного питання окремо.
  5. Рада визначає послідовність розгляду питань, внесених до порядку денного.
  6. Порядок денний сесії ради після обговорення рада затверджує своїм рішенням “в цілому”.
  7. Порядок денний сесії ради не може змінюватись після початку розгляду питань “по суті”.
  8. Сесія не може бути закрита, якщо рада не розглянула всі питання порядку денного.

Стаття 32. Обов’язки головуючого на пленарному засіданні ради

1.Головуючий на пленарному засіданні ради:

1) неупереджено веде пленарні засідання, оголошує перерви в пленарних засіданнях;

2) виносить на обговорення питання порядку денного сесії Ради, інформує про матеріали, що надійшли для розгляду на пленарному засіданні Ради;

3) організовує розгляд питань порядку денного;

4) повідомляє списки осіб, що записалися для виступу;

5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

6) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

7) ставить питання на голосування, оголошує його результати;

8) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;

9) вживає заходів щодо підтримання порядку на пленарному засіданні Ради;

10) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;

11) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.

12) виконує інші обов’язки, передбачені законодавством України та Регламентом.

  1. Під час виступів на пленарному засіданні Ради головуючий не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів.

Стаття 33. Обговорення питань

  1. Проекти рішень з певного питання порядку денного сесії Ради розглядаються у послідовності, що відповідає порядковому номеру їх реєстрації у секретаря Ради.
  2. Обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включає:

1) виступ доповідача, усні чи письмові запитання доповідачу і відповіді на них;

2) виступ співдоповідача (співдоповідачів), усні чи письмові запитання співдоповідачу (співдоповідачам) і відповіді на них;

3) оголошення висновків та рекомендацій постійних комісій Ради;

4) виступи, уповноважених представників фракцій, груп (по одному від фракції або групи);

5) виступи депутатів;

6) виступ ініціатора внесення питання до порядку денного;

7) заключне слово співдоповідача (співдоповідачів) і доповідача;

8) внесення зауважень, пропозицій та поправок до проекту рішення.

  1. При постатейному обговоренні проекту рішення депутат може виступати не більше двох разів щодо кожної із статей.
  2. В ході обговорення доповідач і співдоповідач (співдоповідачі) на вимогу депутатів Ради можуть давати довідки. Для цього головуючий позачергово надає їм слово.
  3. Ініціатор внесення питання, пропозиції чи поправки має право на додатковий виступ в кінці обговорення.
  4. Після обговорення питання порядку денного всі проекти рішень з даного питання у послідовності, що відповідає порядковому номеру їх реєстрації у секретаря Ради, ставляться на голосування. Той проект, який набрав найбільшу кількість голосів депутатів, але не менше більшості від загального складу Ради, вважається прийнятим “за основу”. Всі інші проекти рішень з цього питання вважаються відхиленими.
  5. Якщо жоден з проектів рішень не набрав необхідної кількості голосів для прийняття його “за основу”, питання вважається відхиленим.
  6. Після прийняття проекту рішення “за основу” головуючий ставить запитання, чи є у депутатів зауваження, пропозиції чи поправки до проекту рішення.
  7. Проект рішення, до якого не надійшли зауваження, пропозиції чи поправки одразу ставиться на голосування «у цілому».

Стаття 34. Скорочена процедура розгляду питань

  1. Деякі питання порядку денного сесії можуть розглядатися за скороченою процедурою за рішенням Ради, яке приймається більшістю депутатів від загального складу Ради.
  2. Скорочена процедура розгляду питань порядку денного включає:

1) виступи доповідача і співдоповідача (співдоповідачів);

2) виступи двох депутатів на підтримку і двох проти;

3) оголошення головуючим на засіданні зауважень, поправок та пропозицій, які надійшли та будуть ставитися на голосування;

4) виголошення депутатами Ради усних поправок та пропозицій;

5) проведення голосування.

Стаття 35. Прийняття рішення про припиненя обговорення

  1. У ході обговорення питання порядку денного головуючий на засіданні або депутат може внести пропозицію про припинення подальшого обговорення та постановку на голосування. Після оголошення такої пропозиції головуючий на засіданні запитує, чи є заперечення. Про свою незгоду депутати повідомляють головуючого на засіданні підняттям руки. Якщо заперечень немає, головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування.

При наявності заперечень дана пропозиція ставиться на голосування. Рішення приймається більшістю від загального складу Ради.

  1. Якщо пропозиція про припинення обговорення не була підтримана депутатами Ради, головуючий на засіданні зобов’язаний продовжити обговорення і зобов’язаний надати слово для виступу всім бажаючим згідно з нормами Регламенту. По завершенні обговорення головуючий переходить до голосування.

Стаття 36. Рішення Ради з процедурних питань

  1. Процедурними вважаються питання щодо визначення способу та порядку розгляду питань на пленарному засіданні Ради, а також зазначені в Регламенті як такі.
  2. Рішення з процедурних питань приймаються без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного.
  3. Голосування з процедурного питання здійснюється відразу після короткого обговорення. Процедурне рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 1/3 депутатів від загального складу Ради, крім випадків, передбачених Регламентом та чинним законодавством. Якщо на розгляд Ради надійшли дві і більше альтернативних пропозиції з процедурного питання, вони ставляться на голосування в порядку надходження. При цьому рішення вважається прийнятим щодо тієї пропозиції, за яку проголосувало найбільше депутатів, але не менше, ніж 1/3 від загального складу Ради. Процедурне рішення та результати голосування щодо нього заносяться до протоколу пленарного засідання Ради.

Стаття 37. Порядок голосування.

  1. Після обговорення проекту рішення (виступів і запитань) головуючий переходить до голосування.
  2. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:

– проект рішення ставиться на голосування за основу;

– після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту рішення;

– проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, за які проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

  1. Головуючому заборонено ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу. За відсутності заперечень депутатів Ради, головуючий може поставити рішення на голосування за основу і в цілому.
  2. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому вигляді і не були відкликані. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що ініціював внесення тексту. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.
  3. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
  4. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися Радою без обговорення.
  5. Після голосування всіх пропозицій та поправок проект рішення голосується в цілому.
  6. Після голосування по всіх пропозиціях та поправках, у випадку виникнення необхідності, Рада може прийняти рішення про направлення проекту рішення разом із ухваленими поправками на доопрацювання у відповідну постійну комісію (комісії) Ради.
  7. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  8. Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні оголошує його результати і прийняте рішення.
  9. За ініціативою головуючого, депутатів міської ради проект рішення, пропозиція, доповнення чи зауваження до проекту рішення можуть бути поставлені на повторне голосування. Таке повторне голосування допускається не більше двох разів і здійснюється на сесії Ради після проведення нового обговорення, яке може бути проведено за скороченою процедурою. В разі неприйняття рішення після повторного обговорення, відповідне питання без голосування знімається з розгляду.
  10. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
  11. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про повторне голосування.

Стаття 38. Види та спосіб голосування

  1. Рішення міської ради приймаються більшістю голосів від загального складу міської ради відкритим поіменним або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.
  2. Відкрите поіменне голосування здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі неможливоcті проведення поіменного голосування з використанням електронних засобів голосування, голосування здійснюється відповідно до порядку, передбаченого даною статтею.
  3. Після закінчення кожного голосування його результати оголошуються головуючим на засіданні.
  4. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Всі результати поіменних голосувань розміщуються на офіційному веб-сайті ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.
  5. Таємне голосування здійснюється шляхом подачі бюлетенів без ідентифікації депутата, що заповнив цей бюлетень, в порядку, встановленому цим Регламентом.
  6. Відкрите поіменне голосування проводиться шляхом оголошення позиції депутата в ході голосування. Кожен депутат голосує особисто, передача права голосу іншому депутату чи дистанційне голосування не допускаються.

Під час відкритого поіменного голосування депутат зобов’язаний подати свій голос «За» пропозицію, «Проти» чи «Утриматися» (враховуючи процедуру врегулювання конфлікту інтересів).

  1. Відкрите поіменне голосування здійснюється наступним чином:

7.1. Для забезпечення відкритого поіменного голосування відділом з питань діяльності міської ради готуються бланки голосування за формою (додається), які передаються обраній лічильній комісії.

Внесення змін до бланку голосування у частині персонального та кількісного складу депутатів Бердичівської міської ради відбувається відділом з питань діяльності міської ради до початку пленарного засідання ради на підставі рішень виборчої комісії про підсумки виборів

7.2. За даними реєстрації в бланку навпроти прізвища депутата, який не з’явивсь на сесію або з якихось причин відсутній в залі засідань, проставляється позначка «Відсутній»

7.3. Міський голова оголошує про початок голосування

7.4. Уповноважена лічильною комісією особа (з числа осіб лічильної комісії) називає прізвища та приналежність до фракції (партії) тих депутатів, які голосують по питанню.

7.5. Депутат міської ради свою позицію «За», «Проти», «Утримався» висловлює голосом.

7.6. Інший член лічильної комісії заносить результати до бланку поіменного голосування. Більшість проставляється шляхом математичного підрахунку голосів. Навпроти прізвища депутата, який присутній у залі та не брав участі в голосуванні проставляється позначка «Не голосував».

7.7. Після кожного голосування лічильна комісія оголошує кількість голосів, поданих «За», «Проти», «Утримались». Заповнений бланк з результатами голосування відразу підписується всіма членами лічильної комісії.

7.8. Якщо виникають труднощі у встановленні результатів голосування, секретар міської ради зачитує список (прізвище депутата, якщо воно збігається прізвище та ім’я) зареєстрованих депутатів міської ради по фракціях. Кожен депутат, прізвище якого названо, оголошує свою позицію стосовно питання, що голосується, вимовлянням вголос одного із слів: «За», «Проти», «Утримався». При цьому, в цей час коментарі та пояснення щодо позиції депутата проголошувати забороняється.

7.9. Лічильна комісія фіксує результати поіменного голосування по кожному рішенню окремо.

7.10. За отриманими результатами головуючий підсумовує, прийняте рішення чи відхилене.

7.11. По закінченню сесії зафіксовані та підписані лічильною комісією заповнені бланки з результатами голосування передаються до відділу з питань діяльності міської ради для оприлюднення та зберігання.

7.12. В момент поіменного голосування по кожному рішенню здійснюється відеофіксація процедури голосування.

Стаття 39. Бюлетень, час і місце для таємного голосування

  1. Питання, щодо якого проводиться таємне голосування та яке включається в бюлетень, має бути зрозумілим, сформульованим таким чином, щоб відповідь на питання була чітка, однозначна та не допускала її неоднакового тлумачення.
  2. Бюлетені для таємного голосування в кількості, що відповідає фактичній чисельності обраних депутатів, виготовляються лічильною комісією за встановленою рішенням міської ради формою. Бюлетені для кожного таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не повинні мати ніяких позначок. У бюлетені для таємного голосування зазначається питання, щодо якого проводиться таємне голосування, та у відповідному місці ставляться штамп і підписи голови та секретаря лічильної комісії.
  3. Час, місце і порядок проведення голосування визначаються лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатам на засіданні міської ради перед початком голосування. Якщо з цих питань у депутатів виникає заперечення, зміни до рішення лічильної комісії приймаються після скороченого обговорення більшістю голосів депутатів від загального складу міської ради.
  4. Лічильна комісія до початку таємного голосування опечатує скриньки для таємного голосування і забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування та вільного особистого волевиявлення депутатами.

Стаття 40. Організація таємного голосування та встановлення його результатів

  1. Кожному депутату лічильною комісією видається один бюлетень для таємного голосування після пред’явлення ним посвідчення та проставлення особистого підпису в реєстрі про одержання бюлетеня. Бюлетені видаються безпосередньо при вході до сектору для таємного голосування.
  2. Місце (сектор) для таємного голосування облаштовується таким чином, щоб при вході до сектору були розміщені столи для реєстрації депутатів та одержання ними бюлетенів для таємного голосування, а при виході – прозорі скриньки для таємного голосування. При цьому до сектору для голосування одночасно може ввійти така кількість депутатів, яка відповідає кількості наявних столів для реєстрації. Депутат не має права двічі входити до сектору для таємного голосування при проведенні одного голосування.
  3. Таємне голосування проводиться в кабінці для голосування шляхом проставлення в бюлетені для таємного голосування позначки, що засвідчує волевиявлення депутата щодо поставленого в бюлетені питання. Заповнений бюлетень для таємного голосування опускається в скриньку. Голосування закінчується в час, визначений лічильною комісією.
  4. Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, бюлетені, у яких підтримано два варіанти рішення, ті, з яких неможливо з’ясувати волевиявлення депутата.
  5. Рішення за результатами таємного голосування вважається прийнятим, якщо за нього подано більшість голосів депутатів від загального складу міської ради, якщо законом чи цим Регламентом не встановлено іншої кількості голосів депутатів, необхідної для прийняття такого рішення.
  6. Таємне голосування вважається таким, що не відбулося, якщо бюлетенів для таємного голосування депутатами одержано менше, ніж необхідно для прийняття відповідного рішення. У такому разі проводиться переголосування, якщо інше не встановлено законом або не прийнято іншого рішення міською радою.
  7. Бюлетені, підраховані лічильною комісією, поміщаються лічильною комісією у непрозорий пакет, який запечатується, а цілісність пакету посвідчується підписами членів лічильної комісії.

Стаття 41. Особливості розгляду питання порядку денного “Різне”.

  1. Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання Ради депутатам надається право виступити у “Різному”.
  2. Головуючий на засіданні може особисто дати роз’яснення з депутатського питання або доручити надати відповідь відповідному фахівцю.
  3. Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вживання відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.
  4. Рішення з питань, обговорюваних у “Різному”, не приймаються.

Стаття 42. Рішення ради.

  1. На пленарних засіданнях Рада приймає нормативно-правові та інші акти у формі рішень.
  2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається Міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос. При цьому рішення вважається прийнятим, якщо за таке рішення проголосувало не менш як 19 депутатів або 18 депутатів і Міський голова.
  3. Рішення Ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття підписується Міським головою.
  4. Ухвалене Радою Рішення у п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено Міським головою і внесено на повторний розгляд Ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо Рада відхилила зауваження Міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу Ради (не менше 25 депутатів), воно набирає чинності.

Стаття 43. Редакційна комісія сесії Ради.

  1. Для узгодження текстів рішень, заяв, звернень, які приймаються Радою, Рада може сформувати редакційну комісію. Редакційна комісія обирається Радою процедурним рішенням за пропозиціями головуючого та голів депутатських фракцій (груп) із числа депутатів та відповідних фахівців. У роботі редакційної комісії можуть брати участь автори проекту рішення (заяви, звернення).
  2. Редакційна комісія оформляє остаточну редакцію проекту прийнятого рішення (заяви, звернення) та вносить на розгляд Ради. Цей примірник підписується уповноваженим членом комісії не пізніше наступного дня після пленарного засідання.
  3. Редакційна комісія формується на випадок роботи із особливими текстами.

Стаття 44. Набрання чинності рішень Ради.

  1. Рішення міської ради набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо в рішенні не встановлений інший строк, крім рішень нормативно-правового та регуляторного характеру, до яких строк введення в дію врегульовано Законами України.
  2. Контроль за виконанням рішень Ради здійснює визначена Радою постійна комісія та (або) визначений Радою заступник Міського голови.

Стаття 45. Депутатське запитання

  1. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми.

Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на сесії міської ради або дана депутату в індивідуальному порядку.

Депутатське запитання не включається до Порядку денного сесії, не обговорюється, і рішення міської ради по ньому не приймається.

Якщо при розгляді депутатського запитання виникли обставини, що вимагають його вирішення міською радою, воно може бути включено до Порядку денного поточної або наступної сесії в порядку, встановленому цим Регламентом.

Стаття 46. Депутатський запит

1.Депутатський запит – це підтримана міською радою вимога депутата (депутатів) міської ради до посадових осіб міської ради та її органів, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на території міста, а також до голови обласної державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, віднесених до відання міської ради.

Стаття. 47 Порядок подачі та розгляду депутатського запиту

  1. Депутатський запит подається головуючому в ході пленарного засідання міської ради в письмовому вигляді через секретаріат сесії.

У депутатському запиті вказується посада, прізвище та ініціали посадової особи, до якої звертається депутат із запитом, а також зміст вимоги.

  1. Депутатський запит може бути поданий у ході підготовки до сесії або між сесіями, між пленарними засіданнями міської ради в письмовому вигляді безпосередньо посадовій особі, до якої депутат звертається із запитом, з обов’язковим направленням його копії секретарю міської ради для інформації та проведення необхідних організаційно-технічних заходів
  2. Депутатський запит, поданий депутатом або групою депутатів відповідно до цього Регламенту, підлягає включенню до Порядку денного сесії міської ради без голосування. По депутатському запиту може проводитися обговорення і прийматися рішення міської ради у встановленому цим Регламентом порядку.
  3. Підготовка питання щодо розгляду міською радою депутатського запиту проводиться в порядку, встановленому цим Регламентом.
  4. Міська рада може встановити строк для відповіді на депутатський запит у ході поточної або наступних сесій, а також може зобов’язати відповідний орган представити у встановлений міською радою строк звіт про виконання рішення щодо запиту депутата (депутатів) міської ради.
  5. Орган або посадова особа, до яких звернений депутатський запит, зобов’язані у встановлений міською радою строк дати письмову відповідь на нього міській раді та депутату (депутатам), який вніс запит.

Якщо запит з об’єктивних причин не може бути розглянутий у встановлений міською радою строк, то орган або посадова особа зобов’язані письмово повідомити про це міську раду і депутата (депутатів), який вніс запит, та запропонувати інший строк відповіді, що не повинен перевищувати один місяць від дня одержання запиту.

Відповідь на запит за необхідності розглядається на пленарному засіданні міської ради.

  1. Депутат (депутати) міської ради вправі дати оцінку відповіді на свій депутатський запит.

За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менш однієї четвертої присутніх на пленарному засіданні депутатів міської ради.

Посадові особи, до яких звернений запит, інформуються у встановленому цим Регламентом порядку про дату і час обговорення відповіді на запит міською радою.

Посадові особи, до яких звернено запит, або уповноважені ними особи мають право бути присутніми на пленарному засіданні міської ради під час обговорення відповіді на запит.

За результатами розгляду відповіді на депутатський запит міська рада приймає відповідне рішення.

Стаття 48. Депутатські групи та фракції

  1. Для спільної роботи щодо здійснення депутатських повноважень депутати ради можуть на основі їх взаємної згоди об’єднуватися в депутатські групи. Депутати ради об’єднуються в депутатські групи за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками.
  2. Депутати міської ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об’єднуватися у депутатські фракції. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.
  3. Депутат міської ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції.
  4. Порядок вступу до депутатської групи чи до фракції та виходу з неї визначається самою депутатською групою чи фракцією, але депутат, який бажає вступити до складу чи вийти зі складу депутатської групи чи фракції, повідомляє про це міського голову, що підлягає оголошенню на найближчому пленарному засіданні сесії міської ради.
  5. Організація діяльності депутатських груп та фракцій визначається міською радою та покладається на міського голову та секретаря міської ради. Міська рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп та фракцій, координує їх роботу і може, за їх ініціативою, заслуховувати повідомлення про їх діяльність.
  6. Депутатські групи та фракції не мають права виступати від імені міської ради.

Стаття 49. Порядок утворення депутатських груп та фракцій

  1. Депутатська група чи фракція може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень міської ради даного скликання за рішенням зборів депутатів ради, які виявили бажання увійти до її складу.
  2. Депутати ради, які входять до складу депутатської групи чи фракції, обирають особу, яка очолює депутатську групу чи фракцію.
  3. Депутатська група реєструється радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.
  4. Рішення про об’єднання депутатів у фракцію доводиться до відома депутатів міської ради головуючим на найближчому пленарному засіданні ради. Рішення про об’єднання депутатів у фракцію повинно містити інформацію про її назву, персональний склад та партійну належність.
  5. Порядок вступу до фракції та виходу з неї визначається самою фракцією.
  6. Депутатські групи та фракції можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень ради.
  7. Діяльність депутатських груп та фракцій припиняється:

1)   у разі вибуття окремих депутатів ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж передбачено законодавством;

2)   у разі прийняття депутатами ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи чи фракції;

3)   після закінчення строку, на який депутати ради об’єдналися в депутатську групу чи фракцію, або строку повноважень міської  ради.

Стаття 50. Права депутатських груп та фракцій

  1. Повноваження депутатських груп та фракцій є похідними від повноважень депутата міської ради, передбачених чинним законодавством.
  2. Депутатські групи та фракції мають право:

1) на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради;

2) попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує міська рада;

3) на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;

4) об’єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в раді чи опозиції;

5) здійснювати інші права, передбачені чинним законодавством України.

  1. Членство депутата у депутатській фракції, групі Бердичівської міської ради не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.
  2. Депутатські фракції, групи Ради не можуть формуватися для захисту приватних, комерційних, професійних чи релігійних інтересів.

Стаття 51 Міжфракційні об’єдання

1.Депутати Ради можуть утворювати міжфракційні об’єднання, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим Регламентом.

Стаття 52. Дисципліна та етика в міській раді

  1. Особи, присутні на пленарних засіданнях сесій ради, засіданнях постійних чи тимчасових контрольних комісій, робочих груп, фракцій зобов’язані утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку вони за розпорядженням головуючого на засіданні можуть бути виведені з приміщення, де проходить засідання.
  2. Депутат зобов’язаний попередити про свою передбачувану відсутність на пленарному засіданні сесії міського голову, секретаря міської ради чи голову відповідної постійної комісії. Якщо в ході засідання депутат прийняв рішення припинити свою участь у засіданні, він зобов’язаний сповістити про це головуючого.
  3. Депутат, який одержав право виступу на засіданні, не повинний допускати образливих висловлювань, використовувати в публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп , фракцій, окремих депутатів місцевих рад. Якщо виступаючий зневажає це правило, головуючий на засіданні після другого попередження має право перервати виступ та позбавити виступаючого права виступу. Перевищення часу виступу не допускається, крім як за згодою більшості депутатів, присутніх на засіданні.
  4. Головуючий не має права коментувати і давати оцінки виступам депутатів, якщо вони не порушили етичні норми.
  5. Якщо депутат вважає себе ображеним грубим чи бездоказовим обвинуваченням на свою адресу, він вправі подати відповідну скаргу на ім’я міського голови. Про результати розгляду комісія чи міський голова інформує міську раду на пленарному засіданні.
  6. Голосування за інших депутатів чи голосування сторонніми особами (у тому числі помічниками – консультантами) забороняється.
  7. У разі пропуску депутатом ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів Бердичівська міська рада може звернутися до виборців або політичної партії, за квотою якої він обраний, з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

Стаття 53. Порядок прийняття Регламенту, внесення змін і доповнень до Регламенту

  1. У випадку прийняття законодавчих актів, в результаті яких може виникнути неузгодженість окремих положень цього Регламенту з діючим законодавством, на черговій сесії повинні бути внесені вiдповiднi зміни та доповнення до Регламенту. До прийняття piшення сесії про внесення змін та доповнень в Регламент діють положення чинного законодавства України з питань місцевого самоврядування.
  2. Iншi зміни та доповнення до Регламенту приймаються до розгляду міською радою з iнiцiативи міського голови, постійних комiсiй, а також на вимoгу більш ніж 1/5 загальної кiлькостi обраних депутатiв.
  3. Регламент міської ради, зміни і доповнення до нього затверджуються рішенням, прийнятим більшістю депутатів від загального складу ради.
  4. Пропозиції про внесення змін і доповнень до Регламенту міської ради підлягають обов’язковому розгляду профільною постійною комісією чи спеціально створеною міською радою робочою групою.
  5. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на міського голову, секретаря Ради, постійну профільну комісію. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні.