Сайт м. Бердичева
Бердичів - офіційний портал міста » Інформація » Про надання роз’яснень щодо окремих гарантій під час проходження зборів військовозобов'язаними та проведення мобілізації
 (голосів: 2)
Інформація8-06-2015, 16:08
Завантажити брошуру "Права і пільги для учасників АТО та членів їх сімей – підстави та порядок отримання, рекомендації, довідкова інформація"
[3.68 Mb] (завантажень: 107)

Бердичівський міський центр соціальних служб для сім’ї дітей та молоді на виконання Указу Президента України від 18.03.15р. № 150/2015 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції», відповідно до Положення про Бердичівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №78 від 14.03.2016 «Про роботу з учасниками антитерористичної операції та членами їх родин, вимушеними переселенцями» та з метою підвищення ефективності проведення соціальної роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, зокрема, сім’ями учасників антитерористичної операції створено спеціалізоване формування «Центр соціальної допомоги учасникам АТО та їх сім’ям».
Зі всіма учасниками АТО та членами їх сімей проводиться робота індивідуально, анонімно.
Центр з’ясовує нагальні проблеми, сприяє у їх вирішенні, спрямовує до відповідних спеціалістів, в тому числі, вузького спрямування, налагоджує психо-емоційний стан (із залученням медичних працівників), ознайомлює з наявними пільгами, передбаченими нормативними документами для учасників АТО та їх сімей.
Адреса центру:
площа Центральна, 1, каб. № 80, 84, тел. (04143) 4-23-34, 2-54-55,
е-mail: csfamili@mail.ru.

У зв’язку з численними запитами керівників підприємств, установ та організацій щодо дотримання чинного законодавства щодо працівників - військовозобов'язаних, яких призвано на збори, а також часткової мобілізації роз’яснюємо.

У разі призову на навчальні збори згідно з статтею 13 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.

Витрати, пов'язані з наймом житла на період навчання зазначених у частині першій цієї статті громадян України, оплатою вартості проїзду до місця навчання (зборів) і назад та виплатою середнього заробітку за основним місцем роботи, здійснюються за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або вповноваженого ним органу незалежно від підпорядкування і форм власності з дня отримання повістки про призов і до повернення, крім випадків ліквідації установи, підприємства, організації тощо, де вони працювали.
Виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.

Розрахунок середнього заробітку здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата згідно з п.8 зазначеної Постанови. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Середня заробітна плата зберігається як на основній, так і на сумісних роботах. (п. 7 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80).

Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів.

За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.

Особи, які проходять збори з відривом від виробництва, використовують вихідні, святкові та неробочі дні згідно з розпорядком, установленим командуванням, що провадить збори.

У разі, якщо військовозобов'язаний був призваний на збори зі щорічної чи додаткової відпустки, останні підлягають продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк.

Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Згідно з зазначеною Інструкцією, військовозобов'язаним, які тимчасово не працюють на день призову на збори, за весь період зборів, враховуючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зазначене грошове забезпечення виплачується при поданні ними довідки з державної служби зайнятості про те, що вони зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Таким чином, за працівниками, призваними у встановленому порядку на збори, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата.


Щодо часткової мобілізації працівників підприємств, установ, організацій.

Указом Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17.03.2014 р. № 1126 -VІІ, було оголошено проведення часткової мобілізації.

Законом України від 27.03.2014 р. № 1169-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведен¬ня мобілізації», який набрав чинності з 1 квітня 2014 р. внесено зміни до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілі¬зацію», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та чле-нів їх сімей», Кодексу законів про працю України. Зокрема, ст. 119 КЗпП України доповнено частиною третьою такого змісту: "Працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку".

До 1 квітня 2014 року зазначеної гарантії для призваних у зв'язку з частковою мобілізацією не існувало.

Відповідно до п. З ст. 36 Кодексу законів про працю України призов або вступ працівника на військову службу є підставами припинення трудового договору. Тому значну кількість працівників було звільнено з роботи за зазначеною підставою.

При припиненні трудового договору з цих підстав працівнику мали виплатити вихідну допомогу у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що гарантовано ст. 21 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ.

Зазначена норма є чинною в редакції Закону від 04.04.2006 № 3597-IV. Посилання окремих юристів на Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 щодо визнання неконституційними положень пункту 75 і 96 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", як підставу для припинення виплати зазначеної вихідної допомоги при звільненні за п.3 ст.36 КЗпП України, не є слушними.

Частиною другою статті 73 Закону України "Про Конституційний суд України" від 16.10.1996 № 422/96-ВР визначено, що у разі якщо закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Одночасно повинна відновлюватися дія Законів у попередніх редакціях. В даному випадку стає чинною стаття 21 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ:
Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у зв'язку з призовом або прийняттям на військову службу Громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, виплачується грошова допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також частина третя статті 4 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12.12.1991 № 1975-ХІІ:
Громадянам, які направляються для проходження альтернативної служби, виплачується грошова допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Втім, на жаль, порядок виплати такої допомоги призовникам та направленим для проходження альтернативної (невійськової) служби Кабінетом Міністрів не розроблено.

Гарантії щодо застосування зазначених норм законодавства підтверджуються також діючими на той час нормами ст.119 КЗпП України в частині надання гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу" відповідно до цих законів.

Згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (ст.3) військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання,зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу.

Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання за поданням військовий комісаріат в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов військовозобов'язаних на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи зазначені норми законодавства, працівники, призвані на військову службу у зв'язку з мобілізацією до 1 квітня ц.р., підлягали звільненню з роботи з підстав, зазначених у п. З ст. 36 Кодексу законів про працю України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
З метою захисту прав працівників щодо їх працевлаштування після закінчення мобілізації, рекомендуємо роботодавцям області на час виконання працівниками військового обов’язку приймати у разі необхідності працівників на їх місце за строковим трудовим договором згідно з ст.23 КЗпП України.

Якщо трудові відносини із праців¬ником були розірвані на підставі п.З ст.36 КЗпП у разі призову або всту¬пу на військову службу працівника до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до де¬яких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації», після оголошення часткової мобілізації наказ про розірвання трудових відносин може бути скасований за згодою сторін трудового договору.

Під час публікації зазначених роз'яснень Верховна Рада України 20 травня 2014 р. ухвалила у другому читанні Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації".

Законодавчим актом удосконалено систему проведення мобілізації, проведення в стислі терміни заходів часткової мобілізації в країні, підвищення обороноздатності Збройних Сил України, інших військових формувань. Забезпечено переважне право військовослужбовців, які були призвані під час мобілізації, на залишення на військовій службі;

- громадян України, які призвані під час мобілізації, звільнено від штрафних санкцій за фінансовими зобов'язаннями;
- забезпечено права військовозобов'язаних-студентів, які були призвані під час мобілізації, на продовження навчання після демобілізації;
підвищено мотивацію щодо проходження служби у військовому резерві громадянами України в мирний час та на особливий період;
підвищено відповідальність громадян України за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу законів про працю України, законів: "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про вищу освіту", "Про здійснення державних закупівель", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зокрема, пункт 3 частини першої статті 36 КЗпП України доповнено словами “крім призову на військову службу за призовом під час мобілізації", частину другу ст. 119 КЗпП після слів “Про альтернативну (невійськову) службу” доповнено словами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; частину третю зазначеної статті викладено у наступній редакції: “За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.

Прикінцевими положення Закону дію зазначених норм трудового законодавства поширено на громадян України, які, починаючи з 18 березня 2014 року, були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 “Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію”.

Таким чином, якщо працівників, призваних у зв'язку з частковою мобілізацією до 1 квітня 2014 р., було звільнено згідно з п.3 ст.36 КЗпП України, трудовий договір має бути поновлений на підставі Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" із збереженням на період призову посади і середнього заробітку на термін не більше одного року.


Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації
учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції
Держава гарантує безоплатне та позачергове забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції, незалежно від установлення їм інвалідності.
Вартість виробу для учасника АТО установлюється залежно від його потреб та не обмежена в сумі.
До технічних та інших засобів реабілітації належать:
– протезні вироби (включаючи протезно-ортопедичні вироби (ортези, протези), ортопедичне взуття);
– засоби для пересування (крісла колісні);
– спеціальні засоби для самообслуговування та догляду допоміжні засоби для особистого догляду та захисту: наколінники, налокітники, рукавиці на протез, чохли для кукс верхніх та нижніх кінцівок, вкладиші із силіконової або селевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок, подушки протипролежневі та інші;
– допоміжні засоби для особистої гігієни: крісла-стільці, сидіння на унітаз, сидіння-надставки на унітаз, щипці для туалетного паперу, стільці, табурети, сидіння для ванни та душу, східці, підставки для ванни, умивальники);
– допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому (палиці, милиці, ходуни, поручні);
– меблі та оснащення (столи, меблі для сидіння, ліжка, матраци протипролежневі, перила та поручні, брусся, опори).
Перелік необхідних документів для отримання технічних та інших засобів реабілітації:
- паспорт (копія та оригінал);
- ідентифікаційний код (копія та оригінал);
- рішення військово-лікарської комісії чи висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в забезпеченні необхідним виробом;
- витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), з відомостями про участь в антитерористичній операції (для військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців та працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів військових формувань, яким не встановлено інвалідність).



Куди звертатися?
Зазначений перелік документів особою або його законним представником подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.
Працівники органів соціального захисту населення:
- нададуть ґрунтовну консультацію щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;
- ознайомлять із каталогами технічних та інших засобів реабілітації;
- ознайомлять із відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безкоштовне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
- видадуть направлення на забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації.
Особа обирає протезно-ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування (ортезування) або ж забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації.
На обраному заявником підприємстві буде проведено огляд учасника АТО та подальший супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНАТОРНО-КУРОРТНИМ ЛІКУВАННЯМ ПОСТРАЖДАЛИХ УЧАСНИКІВ АТО
Забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування постраждалих учасників АТО проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 31 березня 2015 року №200 “Про затвердженя Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерорестичної операції санаторно-курортним лікуванням”

Для одержання путівки особи повинні перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Перелік документів для взяття на облік та забезпечення санаторно-курортною путівкою в управлінні праці та соціального захисту населення:
- Медична довідка форми 070/0 від лікаря;
- Копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни;
- Документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Управління праці забезпечує осіб безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок.

Документи необхідно подавати в управління праці та соціального захисту населення за адресою: м.Бердичів, вул.Європейська,83,каб.№4. , тел.2-71-10.



Памятка для військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції

Право на статус учасника бойових дій учасників АТО
Відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Пільги, передбачені учасникам бойових дій
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги:
• 75 % знижка плати за користування житлово-комунальними послугами в межах норм, передбачених чинним законодавством;
• 50% знижка плати за користування телефоном від затверджених тарифів;
• позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт);
• безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
• безплатний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту загального користування;
• безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
• підвищення до пенсії в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня.

Пільги працівникам, яких було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації
Відповідно до ст. 119 Кодексу Законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік.

Права на відпустки
За призваними на військову службу по мобілізації працівниками зберігається до одного року місце роботи і компенсується із бюджету середній заробіток, то за ними зберігається і право на щорічну основну відпустку (ст.119 КЗпП України в редакції від 20.05.2014 року і п.2 ст.9 Закону України «Про відпустки».

Переважне право залишення на роботі
Працівники, які були призвані на військову службу по мобілізації і повернулися на попередню роботу можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених ст.ст. 40 та 41 КЗпП України. При цьому необхідно мати на увазі, що переважна більшість мобілізованих на військову службу працівників має пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цей закон спрямований також на надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки із урахуванням стану здоров`я.


Про інформування суб'єктів господарювання щодо порядку компенсації з державного бюджету збереженого середнього заробітку мобілізованих працівників

Статтею 119 Кодексу законів про працю України перед¬бачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначений Порядок нещодавно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105.
Цей Порядок визначає механізм виплати зазначеної компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики України, а розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад.

Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» Міністерству соціальної політики України передбачені видатки на зазначені цілі у сумі 1,8 млрд.грн.

Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з затвердженим постановою додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу.

Середній заробіток працівникові нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, шляхом множенням середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Слід ураховувати, що підприємства самостійно встановлюють режими роботи з урахуванням положень законодавства. Відповідно до ч. З ст. 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці в разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Отже, якщо неповний робочий час запроваджується через певний проміжок часу після мобілізації працівника і його про зміну режиму праці не було повідомлено, то середня заробітна плата йому зберігається за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства (підрозділу), який був на момент мобілізації.
Нагадуємо, що виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України, а саме: регу¬лярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом робото¬давця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваже¬ним на представництво трудовим колективом органом (а за відсут¬ності таких органів - представни¬ками, обраними й уповноважени¬ми трудовим колективом), але не рідше від двох разів на місяць че¬рез проміжок часу, що не переви¬щує 16 календарних днів, та не пізніше від семи днів після закін¬чення періоду, за який провадить¬ся виплата.


Пам’ятка щодо механізму отримання пільг учасниками бойових дій або інвалідами війни з- поміж учасників антитерористичної операції

Ветерану війни необхідно звернутися:
- до організацій-надавачів житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку за місцем проживання (наприклад: до підприємства електромережі, управління газового господарства тощо) з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку надаються громадянам у безготівковій формі шляхом зменшення оплати за послуги (для учасників бойових дій – 75 %, для інвалідів війни – 100%), і обраховуються як знижка оплати за фактично спожитий обсяг пільгових послуг, але не більше встановлених Урядом норм споживання.
- до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання для забезпечення єдиного державного обліку осіб, які мають право на пільги.

До Реєстру пільговиків включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, адреса місця проживання, склад сім'ї, характеристика житла), реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.

Зазначена інформація необхідна для автоматизованого використання з метою контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.

Перелік осіб, які належать до членів сім'ї пільговика
Згідно із статтею 51 Бюджетного Кодексу України, до членів сім'ї пільговика, при наданні пільги з оплати житлово-комунальних послуг, належать:
1. дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
2. неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи;
3. особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі;
4. непрацездатні батьки;
5. особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.


Про додаткові трудові гарантії мобілізованим

Законом України від 18.03.2015 №259-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації», який вступив в дію 16 квітня цього року, внесено доповнення щодо надання трудових гарантій працівникам, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації.

Статтю 119 КЗпП України доповнено п’ятою частиною, якою передбачено, що гарантії із збереження місця роботи, посади і середнього заробітку зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Зазначені додаткові гарантії є надзвичайно важливими і захищають права мобілізованих працівників, які постраждали як фізично, так і морально під час участі в антитерористичній операції на Сході України.

Нагадуємо, що статтею 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні гарантії передбачено для працівників, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом. У такому випадку за ними зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік (до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію).



Про виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу.

Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання орган праці та соціального захисту населення за поданням військового комісара в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи (для тих, хто працював до призову на строкову військову службу) або однієї мінімальної заробітної плати (для тих, хто не працював) за рахунок коштів державного бюджету.

Зазначений Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 185, яка набула чинності з 23 квітня ц.р. (публікація в газеті «Урядовий кур’єр» від 22,04.2015 №73) .

Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби».

Бюджетні кошти спрямовуються на виплату матеріальної допомоги громадянам України, які звільнилися з військової строкової служби в розмірі: середньої заробітної плати на день призову, але не менше мінімальної заробітної плати, встановленої на день призову (для громадян, які працювали на підприємствах, в установах і організаціях) та мінімальної заробітної плати, встановленої на день призову (для громадян, які до призову не працювали).

Виплата матеріальної допомоги здійснюється органами соціального захисту населення протягом місяця з дня взяття відповідної особи на військовий облік за місцем проживання у встановленому законодавством порядку.

Військові комісаріати протягом 15 днів з дати взяття особи на військовий облік звертаються до органів соціального захисту населення з поданням про виплату матеріальної допомоги у визначеному постановою порядку.

Теги
admin08917
Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.
Офіційна сторінка м. Бердичева
Redesign by MMD

© Бердичів - 2013 Всі права захищено.


Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать БМР та охороняються законом України
"Про авторське право і суміжні права".
При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.