Чому людині

Дата розміщення: 25 лютого 2010 року

    Відповідно до частини 8 статті 37 Закону України “Про державну службу” у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого не менше 10 років стажу держслужбовця непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника. На одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70%, а на двох і більше членів сім’ї - 90% від суми заробітної плати померлого, на яку нараховується збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника на умовах, передбачених цією статтею, мають також непрацездатні члени сім’ї померлої особи, яка отримувала пенсію згідно із Законом “Про державну службу”.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 25 лютого 2010 року

    Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку; дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу не менше як 25 років для чоловіків і не менше як 20 років для жінок.
    У цьому випадку до заяви про призначення пенсії ці особи додають: посвідчення учасника бойових дій та довідку військового комісаріату про період (періоди) участі бойових діях; довідку медико-соціальної експертної комісії про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку; висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 23 грудня 2009 року

    Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.09р. № 1246 “Деякі питання перерахунку пенсій відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” уряд постановив здійснити з 1 листопада 2009р. перерахунок пенсій, призначених у мінімальному розмірі особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та працівникам, зайнятих повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність, що становить 573 гривні.
    Шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах понад 15 років, мінімальний розмір пенсії встановлено на рівні 1719 гривень на місяць (три розміри прожиткового мінімуму), а непрацюючі шахтарі одержуватимуть пенсію не нижче 1747.40 гривні на місяць.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 23 грудня 2009 року

    Законом України від 06.12.2009р. № 1715-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” забезпечено виплати пенсій і соціальних допомог в підвищеному рівні.
    Згідно із Законом з 1 листопада 2009 року встановлено:
    - прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - 701.00 грн.;
    - прожитковий мінімум для працездатних осіб – 744.00 грн.;
    - прожитковий мінімум для осіб, які втрати працездатність - 573.00 грн.
    Відповідно до змін законодавства перерахунок пенсій буде проведено з 1 листопада 2009 року. Зокрема:
    - непрацюючим пенсіонерам, у яких основний розмір пенсії (без урахування надбавок і доплат) було встановлено на рівні мінімального розміру (з 1 листопада 572.40 грн.), мінімальний розмір пенсії, згідно з прийнятим Законом встановлено на рівні 573.00 грн., й до цієї суми додано підвищення в розмірі 28.40 грн. Отже, розмір мінімальної пенсійної виплати непрацюючим пенсіонерам з 1 листопада становитиме 601.40 грн. на місяць;
    - шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах понад 15 років, мінімальний розмір пенсії встановлено на рівні 1719.00 грн. на місяць (три розміри прожиткового мінімуму), а непрацюючі шахтарі одержуватимуть пенсії не нижче 1747.40 грн. на місяць;
    - пенсіонерам, у яких основний розмір пенсії (без урахування надбавок і доплат) встановлено на рівні, що перевищує мінімальний, доплату за понаднормовий стаж буде обчислено на підставі нового розміру прожиткового мінімуму (573.00 грн.);
    - розміри підвищень до пенсій ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, додаткових пенсій чорнобильцям, пенсій за особливі заслуги перед Україною, допомоги на догляд інвалідам, надбавки “Почесним донорам” буде перераховано з урахуванням нових розмірів прожиткового мінімуму.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 02 листопада 2009 року

    Згідно зі статтею 5 Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (далі – Закон) відповідну пенсію встановлюють як надбавку до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законодавством. У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, право на встановлення пенсії у зв’язку із втратою годувальника відповідно до статті 1 Закону мають непрацездатні члени сім’ї померлого, зазначенні в статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме:
    1. чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;
    2. діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
    Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти – сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
    3. чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
    Пенсію за особливі заслуги перед Україною в разі втрати годувальника призначають згідно зі статтею 6 Закону як надбавку до пенсії за наявності одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70 % од розміру надбавки, яку мав годувальник.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 02 листопада 2009 року

    Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування надає можливість особам, які не мають потрібного страхового стажу, забезпечити собі повний страховий стаж і відповідно збільшити в майбутньому розмір пенсії.
    Ті, хто працює закордоном, навчаються у вищому навчальному закладі, є іноземцем або особою без громадянства і живе або працює на території України, згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” можуть брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
    Під добровільною участю слід розуміти сплату страхових внесків до Пенсійного фонду протягом певного періоду, який особа бажає зарахувати до свого страхового стажу. З особою, яка подала заяву про добровільну участь, укладається договір цивільно-правового характеру, термін чинності якого – не менше як один рік. Сплачувати страхові внески потрібно не рідше від одного разу на квартал. Сума внесків не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на той час, за який провадиться розрахунок.
    З ухваленням 10 березня 2009 року постанови правління Пенсійного фонду України № 10-1 “Про затвердження Порядку добровільної участі у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування громадян України, які працюють за межами України” відбулися зміни в умовах добровільної участі в пенсійному страхуванні. Права на одержання пенсії із солідарної системи державного страхування мають особи, які працюють за її межами, досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є пенсіонерами.
    Особи, які виявили бажання брати добровільну участь у пенсійному страхуванні, подають заяву органам Пенсійного фонду за місцем проживання або Пенсійному фонду України: через мережу Інтернет (web.pfu.gov.ua) або через контакт-центр Державного підприємства (Інформаційний центр персоніфікованого обліку України).
    Розмір страхових внесків установлюється в договорі і визначається платником самостійно, але не менш мінімальний та не більш як максимальний страховий внесок. Сплачують страхові внески, перераховують кошти на окремі рахунки Пенсійного фонду. При цьому облік сплачених в іноземній валюті страхових внесків та внесення відомостей до системи персоніфікованого обліку проводиться у гривнях за курсом Національного банку України на момент продажу коштів в іноземній валюті.
    За умови сплати страхових внесків згідно з названим Порядком період добровільної участі в пенсійному страхуванні зараховується до страхового стажу. Особам, які беруть добровільну участь у пенсійному страхуванні, пенсії призначаються відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 19 жовтня 2009 року

    Комісією з питань здійснення пенсійного реформування за участю соціальних партнерів підготовлено і схвалено Концепцію дальшого проведення пенсійної реформи в Україні.
    Метою Концепції є ефективне і системне реформування пенсійної системи, спрямованої на забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, гідного рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, адекватного їх життєвим потребам, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів таких громадян, забезпечення прозорості пенсійної системи.
    Концепцію передбачається реалізувати протягом 2010 - 2017 років у два етапи. На першому етапі (2010-2013 роки) передбачається вжити заходів щодо:
    - запровадження дієвого механізму підвищення призначених пенсій шляхом удосконалення механізму індексації пенсій з метою усунення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки (з 2011 року);
    - забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу;
    - запобігання несвоєчасному проведенню розрахунків за нарахованими страховими внесками підприємствами, установами та організаціями з органами Пенсійного фонду України, недотримання законодавства у сфері пенсійного страхування посадовими особами підприємств, установ та організацій;
    - внесення законодавчих пропозицій про скорочення невиправданих пільг зі сплати страхових внесків – 2010 рік, а також про єдині принципи пенсійного забезпечення та надання стипендій працівникам культури, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та деяким іншим категоріям осіб;
    - забезпечення стабільності фінансування пенсійних виплат, ефективного та раціонального використання пенсійних коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та контролю за їх витрачанням;
    - внесення змін до законодавства в частині удосконалення порядку перерахунку пенсії у зв’язку із ростом середньої заробітної плати та діючого порядку перегляду розмірів пенсій із урахуванням індексу споживчих цін з метою усунення відставання – 2010 рік;
    - вдосконалення механізму обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи; забезпечення прозорості та прогнозованості пенсійної системи і механізмів управління нею;
    - легалізації заробітної плати;
    - опрацювання питання про розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах та недопущення збільшення фінансового навантаження на роботодавця;
    - оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та максимального розміру пенсій;
    - створення інформаційно-технічної бази для функціонування обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
    - забезпечити гарантований захист пенсійних активів;
    - сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення;
    - опрацювання питання щодо встановлення державних гарантій виплати пенсій застрахованим особам із обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
    - удосконалення регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення шляхом розширення повноважень органів, які здійснюють нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів у межах повноважень, визначених законами;
    - запровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків;
    - забезпечення розмежування функцій органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, зокрема в частині посилення ролі центрального органу виконавчої влади в сфері економіки щодо її впровадження та розвитку.
    На другому етапі (2014 - 2017 роки) передбачається:
    - завершити реалізацію заходів з підготовки до запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи та її поетапного запровадження;
    - здійснити поступовий перерозподіл страхових внесків між найманими працівниками та роботодавцями із одночасним запровадженням механізму гарантованого компенсуючого підвищення заробітної плати найманому працівникові;
    - забезпечити рівноправність громадян в пенсійній системі – єдині для всіх правила призначення пенсій;
    - звільнити бюджет Пенсійного фонду України від не властивих йому виплат;
    - запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи;
    - забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення; впровадити обов’язкові професійні пенсійні програми для працівників, зайнятих на робочих місцях, на яких неможливо уникнути впливу шкідливих факторів виробничого середовища.
    Пенсійна реформа повинна реалізовуватись через широке громадське обговорення її основних напрямів і постійний зворотній зв’язок з тими, кому належить жити за майбутнім пенсійним законодавством.
    З метою забезпечення розробки, фінансово-економічного обґрунтування та широкого громадського обговорення проекту нового пенсійного законодавства Урядом буде утворено колегіальний дорадчо-консультативний орган.
    Результатами реалізації Концепції повинні стати:
    - фінансова стабільність пенсійної системи;
    - забезпечення конституційного рівня пенсійних виплат і дотримання положень Європейського кодексу соціального забезпечення та конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102 в частині пенсійного забезпечення;
    - запровадження справедливого механізму зростання пенсійних виплат; створення справедливої, прозорої пенсійної системи;
    - поступовий перерозподіл навантаження зі сплати страхових внесків між роботодавцем та працівником із одночасним гарантованим підвищенням заробітної плати найманому працівникові, що забезпечить контроль за перерахуванням страхових внесків з боку застрахованої особи – майбутнього пенсіонера;
    - правове регулювання пенсійної системи, що здійснюватиметься виключно пенсійним законодавством;
    - розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
    Впровадження в пенсійній системі накопичувальної складової дасть змогу забезпечити:
    1) можливість примножити страхові внески громадян та передати накопичений капітал у їх власність з правом його успадкування, а також підвищити індивідуальну зацікавленість громадян у сплаті страхових внесків (кожен накопичує для себе);
    2) формування джерел довгострокових інвестиційних ресурсів для національної економіки;
    3) запобігання зростанню фіскального навантаження на роботодавців у частині соціальних нарахувань на фонд оплати праці.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 19 жовтня 2009 року

    Якість життя населення значною мірою залежить від гідного пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють.
    Саме пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення.
    Шляхами удосконалення пенсійної системи та проведення пенсійної реформи є:

    1. Забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи.
    Для цього необхідно:
    а) посилити платіжну дисципліну стосовно сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
    б) розширити базу нарахування страхових внесків, у тому числі за рахунок легалізації зарплати та підвищення її рівня, скорочення неповної зайнятості та безробіття;
    в) опрацювати питання щодо розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах;
    г) розмежувати функції органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення;
    д) розробити систему захисту пенсійних коштів від їх втрати (знецінення) в середньо- та довгостроковій перспективі з метою посилення довіри населення до накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

    2. Забезпечення соціальної справедливості у солідарній пенсійній системі.
    Для цього необхідно:
    а) удосконалити порядок перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам та щодо обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи ;
    б) запровадити для всіх громадян єдині правила пенсійного забезпечення за рахунок страхових внесків та додаткове матеріальне забезпечення громадян у разі виходу на пенсію, з урахуванням особливого характеру умов праці та/або практичного виконання завдань і функцій держави за рахунок коштів державного бюджету або роботодавців;
    в) упорядкувати розміри надбавок і підвищень до пенсії для різних категорій осіб в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з метою уникнення застосування різних підходів при визначенні їх розміру.

    3.Формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення.
    Для цього необхідно:
    а) розширити напрями інвестування пенсійних активів за сприятливих умов на фондовому ринку та макроекономічної стабільності;
    б) привести програми добровільного пенсійного забезпечення, діяльність яких регулюється окремим законодавчим актом, у відповідність до вимог Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення";
    в) прирівняти одноразову виплату із системи недержавного пенсійного забезпечення за порядком оподаткування до пенсії на визначений строк, що виплачується з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, що визначені законодавством;
    г) здійснити заходи по запровадженню обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;
    д) уніфікувати структури, правила та вимоги щодо функціонування обов'язкової і добровільної складових системи накопичувального пенсійного забезпечення;
    є) активізувати участь роботодавців у системі додаткового пенсійного забезпечення;
    є) здійснити додаткові заходи щодо захисту коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення від знецінення, втрат та інших ризиків
    ж) забезпечити розробку та сприяння впровадженню обов'язкових професійних пенсійних програм для окремих категорій осіб, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, із одночасним здійсненням заходів щодо створення роботодавцем безпечних для здоров'я робочих місць, та для тих працівників, яким роботодавець не в змозі забезпечити або не забезпечив безпечних та нешкідливих умов праці.

    4. Удосконалення та спрощення механізму функціонування та забезпечення зрозумілості пенсійної системи для громадян і роботодавців. Забезпечення громадського контролю за функціонуванням Пенсійного фонду України.
    Для цього необхідно:
    а) стандартизувати, автоматизувати та централізувати технологічні процеси в солідарній та обов'язковій накопичувальній системах пенсійного страхування, підвищити якість і оперативність обслуговування громадян;
    б) сформувати склад правління Пенсійного фонду на основі паритетного представництва сторін соціального діалогу;
    в) запровадити єдину систему обліку набутих громадянами пенсійних прав у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
    г) впровадити стандарти оприлюднення показників, що характеризують поточний стан функціонування пенсійної системи, а також прогнозів її розвитку;
    д) підвищити рівень суспільної обізнаності стосовно пенсійної реформи шляхом проведення ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об'єднань громадян та юридичних осіб, зокрема щодо переваг та ризиків функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення, а також забезпечити стабільне фінансування таких заходів.

    5. Уніфікація пенсійного законодавства.
    Для створення універсальної та зрозумілої законодавчої бази дальшого реформування національної пенсійної системи необхідно її уніфікувати за однорідними групами правовідносин, відійшовши від врегулювання умов пенсійного забезпечення окремих професійних категорій громадян різними законодавчими актами.
    Це створить передумови для дальшої кодифікації пенсійного законодавства.
    Питання пенсійного забезпечення повинні регулюватися виключно пенсійними законами.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 16 жовтня 2009 року

    Право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають, зокрема, працівники освіти за наявності спеціального стажу роботи не менше як 25 років згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 (зі змінами).
    Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховували до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим Законом (01.01.2004р.), зараховують до страхового стажу в порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що діяло раніше.
    Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховують роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи та тривалості перерв.
    Згідно зі статтею 18 Закону України "Про відпустки" жінкам надають відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У разі якщо дитина потребує домашньою догляду, жінці в обов'язковому порядку надають відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, яку визначено в медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку.
    До стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, час перебування особи, не звільненої з роботи, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в додатковій відпустці без збереження заробітної плати до досягнення нею шестирічного віку зараховують у загальний трудовий та безперервний стаж роботи за спеціальністю за тією посадою, на якій вона значиться відповідно до запису в трудовій книжці.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 16 жовтня 2009 року

    Згідно із затвердженою моделлю системи пенсійного забезпечення передбачається створити 3-рівневу пенсійну систему: солідарну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (І-рівень); накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ІІ-рівень); систему недержавного пенсійного забезпечення (ІІІ-рівень). З 2004 року впроваджено солідарну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та систему недержавного пенсійного забезпечення.
    Під час реформи здійснено низку важливих для дальшого розвитку пенсійної системи перетворень.
    У солідарній системі:
    - забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;
    - запроваджено розмежування джерел фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду України та державним бюджетом;
    - передано до Пенсійного фонду України функції з призначення та виплати пенсії і грошового забезпечення від Міноборони, Держприкордонслужби, УДОУ, органів управління інших військових формувань, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, МВС, Держспецзв'язку, ДПА, Державного департаменту України з питань виконання покарань, МНС, Мінтрансзв'язку та органів судової влади;
    - встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що дозволило виконати в повному обсязі норми статті 46 Конституції України.
    Завдяки підвищенню у 2008 році вартості року страхового стажу з 1% до 1.2% з 01.01.2008 року (а з 1.10.2008 року до 1.35%) та реалізації законодавчих змін щодо актуалізації заробітку, який враховуються при призначенні (перерахунку) пенсій вдалось у певній мірі відновити диференціацію розмірів пенсій та забезпечити виконання рекомендацій 102 Конвенції МОП "Мінімальні розміри соціального забезпечення" в частині забезпечення пенсій за наявності 30 років стажу у розмірі 40% заробітку.
    З метою диверсифікації джерел отримання доходів у старості та пом'якшення в подальшому впливу демографічному фактору на фінансовий стан солідарної пенсійної системи і не допущення зменшення розмірів пенсій, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено запровадити накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування із фіксованими внесками.
    Однією із передумов запровадження II рівня є досвід роботи недержавного пенсійного забезпечення. У системі недержавного пенсійного забезпечення від початку діяльності її учасниками стали 491.1 тис. осіб, сумарна вартість активів недержавних пенсійних фондів на 1 липня 2009 року становила 732.2 млн. грн.
    Серед основних причин повільного розвитку недержавного пенсійного забезпечення слід виділити:
    - низький рівень доходності пенсійних активів;
    - низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення, банківської системи та інших фінансових установ;
    - недостатня зацікавленість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників;
    - низький фінансовий рівень спроможності громадян до участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;
    - обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них інституційних інвесторів.
    На стадії опрацювання перебуває законодавчий акт щодо здійснення пенсійного забезпечення окремих категорій працівників, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, через корпоративні та професійні пенсійні фонди. В свою чергу впровадження обов'язкової професійної пенсійної системи передбачає додаткове навантаження на роботодавців, в тому числі й на державний бюджет, пов'язане із сплатою обов'язкових професійних пенсійних внесків на користь учасників цієї системи.
    Аналіз здійснених, починаючи з 1 січня 2004 року, заходів з реформування пенсійної системи та міжнародного досвіду свідчить про необхідність коригування процесів подальшого проведення реформи з урахуванням накопичувального досвіду та соціально-економічного стану в країні. При цьому напрямками подальшого реформування пенсійної системи нині мають стати поліпшення фінансового стану Пенсійного фонду України та забезпечення середньо- та довгострокової стабільності пенсійної системи, з поступовим переходом до посилення ролі накопичувальних складових пенсійної системи як фактору диверсифікації джерел доходу, забезпечення належного рівня заміщення заробітної плати пенсією.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 07 жовтня 2009 року

    Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлює Кабінет Міністрів України. Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, приймають уточнювальні довідки підприємства або організацій. У довідках має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку.
    Крім того, у разі ліквідації підприємства та відсутності правонаступника стаж підтверджується відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1. Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, здійснюється відповідною комісією, створеною при головному управлінні Пенсійного фонду України.
    Отже, для підтвердження стажу роботи необхідно надати в управління Пенсійного фонду за фактичним місцем проживання такі документи:
      - заяву про підтвердження стажу роботи;
      - довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
      - трудову книжку;
      - документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату за весь період підтверджувального пільгового стажу;
      - копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, про надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності – довідки про їх відсутність).

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 07 жовтня 2009 року

    Згідно з п. 2 ст. 41 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми виплат (доходу), одержуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, ураховуються в заробітну плату для обчислення розміру пенсій у межах сум, на які відповідно до законодавства, що було чинним раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне соціальне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до раніше чинного законодавства включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і не перевищують 5,6 розміру заробітної плати в України на день одержання зазначених сум.
    З згідно з п. 57 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном спеціалістам, яких було направлено на роботу за кордон, заробітна плата виплачувалась в іноземній валюті та радянських карбованцях.
    При цьому заробітна плата в іноземній валюті виплачувалась відповідно до затверджених посадових окладів, а радянських карбованцях – в розмірі 60 % середньої заробітної плати за останні два календарні місяці за основним місцем роботи до направлення за кордон.
    Під час обчислення розміру пенсії враховується тільки та частина заробітку, яка була виплачена в карбованцях. Частина заробітку, що виплачувалась в іноземній валюті, під час визначення заробітку для обчислення пенсії не враховується.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 07 жовтня 2009 року

    Згідно зі ст. 4 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавством про пенсійне забезпечення складається, зокрема, з цього Закону та міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
    Статтею 1 Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15.01.1993р. про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, передбачено, що громадяни сторін, які пропрацювали не менше як 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше як 20 календарних років у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, мають право на пенсію, зокрема, чоловіки – за досягнення 55 років і стажу роботи не менше як 25 років, жінки - – за досягнення 50 років і стажу роботи не менше як 20 років.
    Відповідно до ст. 4 зазначеної Угоди під час обчислення пенсії, яка відповідає тривалості стажу в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до цих районів, до 1 січня 1991р., на підставі ст. 1 цієї Тимчасової угоди на території України визначення трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії провадиться згідно з українським законодавством.
    Виходячи з положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД щодо пенсійного забезпечення від 12.03.1992р. та названої Тимчасової угоди для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 місяців за період до 1 січня 1991р.
    Громадянам, які одержують пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, пенсія обчислюється за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.”
    Після досягнення пенсійного віку: чоловікам – 60 років, жінкам – 55 років вони набувають право на обчислення пенсії із заробітної плати за періоди, передбаченні ч.1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тобто за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000р. та за весь період страхового стажу після 1 липня 2000р.
    Якщо в державах-учасницях Угоди введено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційного встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 18 червня 2009 року

    Право на пенсію за віком мають громадяни, віднесені до категорії постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають страховий стаж не менше як 5 років.
    Статтею 32 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено кількість років страхового стажу, необхідного для призначення пенсій по інвалідності за цим Законом.
    Страховий стаж визначається відповідно до статті 24 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
    Згідно зі статтею 56 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”: до 01.01.1988р. – у потрійному, а з 01.01.1988р. до 01.01.1993р. - у полуторному розмірі (у тому числі за Списком № 1). З 01.01.1993р. та наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначає Кабінет Міністрів України.
    Постановами Кабінету Міністрів України (остання від 10.09.2008р. № 831) встановлено, що період до 01.01.2012р. особам, які постійно працюють або виконують службові обов’язки у зоні відчуження, зараховується до трудового стажу, до вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджуваним Кабінетом Міністрів України).
    Отже, період роботи у зоні відчуження до 01.01.2004р. зараховується на пільгових умовах, визначених статтею 56 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а після цієї дати – на умовах, визначених статтею 24 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
    При цьому період роботи (служби) до 01.01.2012р. зараховується до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за Списком № 1 (на підставі довідки ф. 122).

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 18 червня 2009 року

    Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а у випадку смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, тривалість страхового стажу значення не має. При цьому дітям пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
    Положення цього Закону, що стосується сім’ї померлого, поширюються і на сім’ї особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.
    Для призначення пенсії по втраті годувальника на день смерті у нього повинно бути страхового стажу:

• до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;
• від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;
• від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
• для осіб 32 років і старших - 5 років.

    До заяви про призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, зокрема: документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
    За відсутності трудової книжки для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
    За відсутності зазначених вищевказаних документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 20 лютого 2009 року

   Згідно зі ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” одним з документів, який громадянам слід подати для призначення пенсії в разі втрати годувальника (крім дітей, яким пенсія в разі втрати годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на його утриманні), є документ, що підтверджує перебування непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника на його утриманні. До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, належать особи зазначені ч. 2 цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним й основним джерелом засобів до існування.
   01.12.2008р. правлінням Пенсійного фонду України ухвалено постанову № 21-3 “Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зареєстровану Міністерством юстиції України 25.12.2008р. за № 1241\15932.
   З набранням чинності цією постановою з 5 січня 2009р. як документ, що засвідчує факт перебування на утриманні померлого годувальника непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), в тому числі органів місцевого самоврядування, про спільне проживання з годувальником на момент його смерті.
   Водночас залишено норму про те, якщо неможливо подати довідки уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), в тому числі органів місцевого самоврядування, - факт перебування на утриманні померлого годувальника, одержання від нього допомоги, яка була постійним й основним джерелом засобів до існування, а також втрати джерела засобів до існування встановлюється в судовому порядку.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 16 січня 2009 року

   Відповідно до частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місця фактичного проживання пенсіонера в межах України.
   З метою недопущення порушень строків виплати пенсій, Пенсійним фондом України розроблено поденний календарний графік виплати пенсій. Цим графіком кожному пенсіонеру визначено індивідуальну дату щомісячної виплати пенсії у 2009 році. В першу чергу виплати пенсій буде здійснюватись інвалідам війни, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих військовослужбовців, непрацюючим пенсіонерам та одержувачам пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
   Повідомлення із зазначенням дати виплати пенсії направлено кожному пенсіонеру.
   Громадяни можуть отримати відповіді на хвилюючі питання у сфері пенсійного забезпечення по контактному телефону, який працює при головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (24-66-98), та безкоштовних "гарячих ліній", які працюють при Міністерстві праці та соціальної політики України (8-800-500-39-20) та Контакт-центрі Пенсійного фонду України (8-800-503-7-530).

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 16 січня 2009 року

   Відповідно до сучасного пенсійного законодавства право на одержання пенсії із солідарної системи державного пенсійного страхування мають застраховані особи - працівники, які виконують роботи за трудовим договором, або цивільно-правовим договором, громадяни-підприємці, адвокати, нотаріуси тощо. Ті ж, хто працює за кордоном, навчається у вищому навчальному закладі, є іноземцем або особою без громадянства і проживає або працює на території України, згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” можуть брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
   Під добровільною участю розуміється сплата страхових внесків до Пенсійного фонду впродовж певного періоду, який особа бажає зарахувати до свого страхового стажу.
   Добровільна участь регулюється відповідним договором.
   Студенти вищих навчальних закладів, аспіранти та особи, які тривалий час не працюють і не провадять підприємницької діяльності та не перебувають на обліку в Центрі зайнятості населення, звертаються до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем проживання й подають такі документи:

• заяву про добровільну участь;
• завірені копії трудової книжки, документа, що засвідчує особу, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

   З особою, яка подала заяву про добровільну участь, укладається цивільно-правовий договір, термін чинності якого не менший одного року. Сплачувати страхові внески потрібно не рідше одного разу на квартал. Сума внесків, що сплачуються, не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на той час, за який відбувається розрахунок. Договором про добровільну участь може бути передбачено додаткову умову - одноразову сплату страхових внесків за попередні періоди.
   Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний за таких умов:

• у разі набуття застрахованою особою зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
• якщо договір на час розірвання був чинним понад один рік;
• у разі систематичного порушення органом Пенсійного фонду умов договору;
• якщо договір був чинним не менш як один рік;
• у разі закінчення терміну чинності договору про добровільну участь.

   Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування надає можливість особам, які не мають потрібного страхового стажу, забезпечити собі повний страховий стаж і відповідно збільшити в майбутньому розмір пенсії.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 05 січня 2009 року

   Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено порядок та умови обчислення пенсій по інвалідності. Обов’язковою умовою для призначення пенсій по інвалідності від загального захворювання є наявність страхового стажу від 2 до 5 років (залежно від віку настання інвалідності або на день звернення за пенсією).
   Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи – 100 % пенсії за віком; інвалідам II групи – 90 % пенсії за віком; інвалідам III групи – 50 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
   За наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп – у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
   До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку (для чоловіків – 60 років, а для жінок – 55 років).
   Так, звичайно, інвалід має право обирати варіант розрахунку пенсії. Оскільки зазвичай самому пенсіонеру складно прорахувати розмір пенсії, спеціалісти управлінь Пенсійного фонду в районах і містах за допомогою програмного забезпечення обчислюють пенсію за обома варіантами і рекомендують пенсіонеру найбільш доцільний.
   З 1 жовтня вартість одного року страхового стажу становить 1,35 %, тому багатьом інвалідам II групи за рахунок додаткового зарахування до страхового стажу періоду перебування на інвалідності до дня досягнення пенсійного віку вигідніше отримувати пенсію по інвалідності (в розмірі 90 % від пенсії за віком). Адже у разі обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (100 %) цей період до страхового стажу не зараховується.
   Також до пенсії по інвалідності встановлюються надбавки, підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною, тобто всі доплати, встановлені чинним законодавством України.
   Крім того, постановою Кабінету Міністрів України установлено, що починаючи з 1 липня 2008 року, якщо щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265, та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі перед Україною) не досягає 544 гривень, таким особам встановлюється доплата у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 25 листопада 2008 року

   Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством. Відповідно до п. "є" ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується час догляду за інвалідом І групи або дитиною - інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
   Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що було чинним до набрання чинності цим Законом.
   Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, час догляду за інвалідом І групи, дитиною - інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей - інвалідів) і вік (для пристарілих і дітей-інвалідів).
   Акта обстеження фактичних обставин догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних рад народних депутатів, опитування осіб, за якими доглядають, та їхніх сусідів, інших даних. Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.
   Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або виписка з паспорта чи довідка органів управління житловим фондом.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 25 листопада 2008 року

   Метою діяльності будь-якого недержавного пенсійного фонду (НПФ) є забезпечення додатковими джерелами пенсій учасників фонду. Головною перевагою є те, що він пропонує такі схеми додаткового пенсійного забезпечення, які дозволяють впливати на розмір майбутньої пенсії.
   Згадаємо “формулу”, за якою розраховується розмір майбутньої пенсії: внески до НПФ + інвестиційний дохід. Такий інвестиційний дохід отримується від інвестування в різні фінансові інструменти (акції, державні та корпоративні облігації, нерухомість, банківські метали тощо). Таким чином перевагою НПФ є професійне управління пенсійними коштами. Порівняння з пенсійним депозитом: встановлюючи ставку за депозитним договором, банк віддає клієнту лише частину власного доходу, а НПФ розподіляє між учасниками всю суму інвестиційного доходу.
   Мінімізація ризиків при розміщенні коштів до недержавних пенсійних фондів досягається шляхом диверсифікації, тобто розміщення в різні фінансові інструменти. При цьому компанія з управління активами визначає такі напрями розміщення, щоб забезпечити виконання зобов’язань НПФ перед свої учасниками в повному обсязі. Таким чином виконується не тільки завдання щодо захисту пенсійних накопичень від інфляцій, а й одержання інвестиційного доходу.
   Пенсійні активи, що накопичуються в пенсійному фонді, можуть бути використанні винятково для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов’язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов’язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення.
   Державою розроблена жорстока, сучасна й професійна система нагляду, що відповідає стандартам країн Європейського Союзу й спрямована на забезпечення максимального захисту накопичень учасників недержавних пенсійних фондів.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 25 листопада 2008 року

   Ринок недержавного пенсійного забезпечення залишається найбільш динамічним серед ринків небанківських фінансових послуг. Про це свідчить стрімке зростання всіх основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів (НПФ).
   Загальна кількість офіційно зареєстрованих НПФ за I півріччя 2008 року збільшилась на 6.3 % і становить 102 недержавних пенсійних фондів.
   Чинне законодавство передбачає створення відкритих, корпоративних та професійних НПФ. Найбільш активно відбувається створення відкритих НПФ кількість яких складає 80, кількість корпоративних фондів – 14, професійних - 8.
   Про збільшення рівня довіри населення до системи недержавного пенсійного забезпечення свідчить зростання кількості учасників. Темпи росту учасників НПФ за I півріччя 2008 року збільшилися з 278.7 до 428.3 тис. осіб. Серед учасників НПФ більшість складають особи віком від 40 до 55 років – 41.9 %. Разом з тим, слід відзначити зростання частки вікової групи старше 55 років - 9.5 % (9.3 % - 2007 році).
   Найбільша кількість учасників пенсійних фондів зосереджена сьогодні у відкритих НПФ, а найменша – в професійних. Така тенденція пов’язана з більшою гнучкістю відкритих фондів для учасника щодо можливості входу та виходу з цих фондів.
   Одним із основних якісних показників, які характеризують систему недержавного пенсійного забезпечення, є сплачені пенсійні внески. Середній сукупний пенсійний внесок з розрахунку на одного учасника НПФ за 2 квартали 2008 року склав 481.3 грн. і збільшився порівняно з аналогічним показником за 2007 рік на 10.9 %. У цілому, разом з інвестиційним доходом, пенсійні накопичення в розрахунку на одного учасника НПФ склали на кінець звітного періоду 982.22 грн.
   Загалом аналіз основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів свідчить про стабільну роботу нових для суспільства фінансових інструментів, відсутність вагомих порушень з їх боку, що в свою чергу забезпечує поступове збільшення уваги до них з боку роботодавців та населення, подальший розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення України.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій - Т.А. Блах

---

Дата розміщення: 15 листопада 2008 року

   В зв’язку з можливим зменшенням обсягів виробництва і, як наслідок вивільнення працівників із скороченням чисельності , штату наймані працівники мають знати свої права.
   Підставою для звільнення працівника за п.1 ст. 40 КЗпП України є зміни в організації виробництва і праці, що запроваджуються власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. На підставі рішення про зміни в організації виробництва і праці керівник підприємства відповідно до ст.492 КЗпП України не пізніше як за два місяці до вивільнення зобов’язаний персонально попередити працівників яких може бути вивільнено внаслідок реалізації саме цих змін в організації виробництва і праці , про наступне вивільнення.
   Одночасно з попередженням працівників про їх майбутнє вивільнення роботодавець відповідно до п.5 ст.20 Закону України „ Про зайнятість населення ” зобов’язаний попередити державну службу зайнятості про майбутнє вивільнення працівників. Це попередження не застосовується щодо працівників, на яких поширюється обмеження, встановлені ст.184 КЗпП України ( вагітні жінки та жінки, що мають дітей) та ч.1 ст. 197 КЗпП України ( працююча молодь на першому робочому місці), крім випадків повної ліквідації підприємства.
   Після попередження про наступне вивільнення роботодавець має з’ясувати наявність у попереджених працівників переваг на залишення на роботі і осіб, які не мають таких преваг. Коло працівників, серед яких визначаються особи, що мають переважне право на залишення на роботі, і особи котрі не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, поширюється на всіх працівників, які обіймають таку саму посаду і виконують таку саму роботу на підприємстві, а не лише в структурному підрозділі, де виконував роботу чи обіймав посаду вивільнений працівник. Перевага надається особам, які мають вищу кваліфікацію і продуктивність праці. За умови рівної кваліфікації та продуктивності праці перевагу мають :

• особи, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
• сімейні, при наявності двох і більше утриманців;
• працівники з тривалим стажем;
• працівники, які навчаються;
• учасники бойових дій, інвалідам війни;
• автори винаходів та раціоналізаторських пропозицій;
• працівники, що одержали професійне захворювання чи трудове каліцтво;
• особи з числа депортованих;
• працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби протягом двох років з дня звільнення із служби.

   У разі вивільнення роботодавець має право, але не зобов’язаний, у межах споріднених професій і посад провести переґрунтування працівників шляхом переведення більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї за п.1 ст.40 КЗпП України менш кваліфікованого працівника .
   Після визначення персонального складу працівників, яких буде вивільнено під час зміни в організації виробництва і праці, роботодавець має вжити заходів до їх працевлаштування на робочі місця, що є вакантними, або стануть такими на момент звільнення працівника. Переведення працівника на ці робочі місця можливе лише за його згодою.
   Якщо працевлаштування працівника, що підлягає звільненню не можливе, роботодавець зобов’язаний отримати згоду профспілкового комітету на таке звільнення. При цьому трудовий договір з працівником може бути розірваний не пізніш як через місяць з дня одержання згоди профспілкового комітету.
   Фактичне звільнення працівника не може бути здійснене під час тимчасової непрацездатності чи відпустки. Ця форма не поширюється лише при повній ліквідації підприємства.
   При звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку.

Головний спеціаліст
експерт з умов праці О.Г.Шатохіна

---

Дата розміщення: 1 листопада 2008 року

   Якщо Ви виїжджаєте на постійне місце проживання за кордон, Вам необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про припинення виплати пенсії.
   Пенсія яку Ви отримували в Україні до виїзду на постійне місце проживання в іншу країну за Вашою заявою може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється. До заяви про припинення виплати пенсії подається закордонний паспорт з відповідним записом про виїзд на постійне проживання за кордон та талон про зняття з реєстрації за місцем постійного проживання.
   Виплата пенсії за кордон можлива лише за наявності двостороннього договору (угоди) про соціальне забезпечення між Україною та державою, до якої Ви виїжджаєте на постійне місце проживання.
   У разі виїзду на постійне проживання до країн Співдружності Незалежних Держав (а це такі країни, як Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан) пенсія, яку Ви отримували в Україні до виїзду на постійне місце проживання в одну з цих країн, за Вашою заявою може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється.
   Після переїзду Вам потрібно звернутися до територіального органу за новим місцем проживання з заявою про призначення Вам пенсії. Пенсію Вам буде призначено за законодавством держави нового місця проживання.
   У разі переїзду до таких країн як Естонія, Латвія, Литва пенсія, яку Ви отримували в Україні до на постійне місце проживання в одну з цих країн, за Вашою заявою може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.
   Після переїзду потрібно звернутися до територіального органу з призначення пенсії з заявою про переказ Вам пенсії, призначеної в Україні. В заяві слід вказати назву органу Пенсійного фонду в Україні, в якому Ви перебували на обліку перед від’їздом за кордон. Ця заява разом з документами, які підтверджують Вашу реєстрацію за новим місцем проживання, надсилається до Пенсійного фонду України, який приймає рішення щодо переказування Вам пенсії. При цьому потрібно дотримуватись вимог щодо повідомлення “про знаходження в живих особи, яка отримує пенсію” за зразком бланку, який буде Вам надсилатись Пенсійним фондом України щорічно для його заповнення та повернення на адрес фонду.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 1 листопада 2008 року

   Розмір пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначають шляхом множення осучасненої заробітної плати на коефіцієнт страхового стажу.
   Законом України “Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни в частині величини оцінки одного року страхового стажу. Якщо до прийняття зазначеного Закону величина оцінки одного року страхового стажу становила 1 %, то після прийняття відповідних змін ця величина становить із 01.01.2008р. – 1.2 %, із 01.10.2008р. – 1.35 %.
   Щодо зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності повідомляємо, що відповідно до пункту 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюють територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що діяло до набуття чинності цим Законом.
   Згідно з пунктом 3 зазначеної статті страховий стаж обчислюється у місяцях. Не повний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховують до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою за мінімальний страховий внесок.
   Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою за мінімальний страховий внесок, то цей період зараховують до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.
   У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховують період пропорційно до сплати страхових внесків.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 1 листопада 2008 року

   Особам, які працювали на роботах із шкідливими умовами праці в період до 1 січня 1992 р. і на 1 січня 1992 р. набули відповідний стаж роботи із шкідливими умовами праці, пенсії призначаються відповідно до вимог щодо стажу, що були передбачені чинним на той час законодавством (ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”). Так, згідно з п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972р., під час призначення пенсії на пільгових умовах періоди, зазначені пп. “з”, прирівнюється до роботи, яка мала місце після закінчення цього періоду. У підпункті “3” йдеться про навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих училищах, гірничо-промислових школах й училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно- технічних училищах тощо) і в інших училищах, школах та на курсах з підвищення кваліфікації та перекваліфікації. В усіх випадках періоди, в тому числі передбаченні пп. “3”, зараховувалися до пільгового стажу в розмірах, які не перевищували стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію.
   Якщо пенсія призначена згідно зі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, то до пільгового стажу зараховуються, зокрема, періоди, передбачені ст. 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, якою передбачено, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахуванням на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 15 жовтня 2008 року

   16 вересня 2008р. набрав чинності Закон України “ Про підвищення престижності шахтарської праці” (далі – Закон). З ухваленням цього Закону відбулися, зокрема, зміни в частині пенсійного забезпечення осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
   Законом поліпшено пенсійне забезпечення шахтарів, які відпрацювали на підземних роботах з видобутку вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих та уранових руд, на шахтобудівних підприємствах не менше як 15 років (для чоловіків) та 7.5 року (для жінок). Мінімальний розмір пенсії цій категорії встановлено незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, з якої йому обчислено пенсію. Після перерахунку пенсія не може бути менш як три величини прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 1 жовтня – 1494.00 грн. (498.00 грн. x 3).
   Під час обчислення страхового стажу шахтарям за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, затвердженим Кабінетом Міністрів України, до страхового стажу додатково зараховується по одному року незалежно від того, набуто цей стаж до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (1 січня 2004р.) чи після.
   Пенсії, обчислені новому розмірі з урахуванням доплати з 16 вересня, виплачуються у жовтні. Норми Закону поширюються також на пенсіонерів – шахтарів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. У разі збільшення прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують доплату до пенсії, перераховуватимуть її розмір з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.
   Унесеними змінами доповнено також перелік орденів, які встановлюються в Україні, орденами “За доблесну шахтарську працю” I, II, III ступеня. Особи, нагороджені цими орденами, матимуть право на встановлення пенсії за особливі заслуги в розмірі 20 до 25 % прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 15 жовтня 2008 року

   Важливим фактором нової пенсійної системи є запровадження накопичувальної системи – створення Накопичувального пенсійного фонду. Ідея пенсійного накопичувального фонду дуже проста – отримані внески у вигляді пенсійних активів вкладаються у фінансові інструменти і разом з інвестиційним доходом накопичуються на пенсійному рахунку до виходу платника внесків на пенсію. Після досягнення пенсійного віку сплата внесків припиняється, частина накопиченої суми використовується для виплати пенсії, а залишок коштів продовжує інвестуватись. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, такі виплати тривають довічно.
   Рушієм функціонування накопичувальної пенсійної системи є інвестування коштів, яке утворює інвестиційний дохід. Напрямки інвестування окресленні згаданим вище Законом. Стаття 88 визначає максимально допустимі частки вкладання коштів Накопичувального пенсійного фонду у ті чи інші фінансові інструменти. Іншими словами, Закон визначає максимально можливе відношення обсягу певного виду інструменту до загальної суми інвестованих коштів.
   Накопичувальний пенсійний фонд належить до інституцій портфельного, а не стратегічного інвестування, а тому має визначати та купувати продукт, який найкраще відповідає його очікуваним зобов’язанням. Це означає, що інвестування має проводитись у відомі та відносно передбачувані інструменти, які дадуть фонду високу імовірність не тільки того, що на момент виходу на пенсію кошти не будуть втрачені і особа отримує пенсію, а що її розмір буде прийнятним. Іншими словами, інвестування має відбуватися свідомо, із прийнятними параметрами ризику та дохідності.
   Кошти Накопичувального пенсійного фонду не можуть бути інвестовані поза ринком напряму. Кошти мають бути інвестовані лише в інструмент фінансового ринку, який не тільки визначає ціну, але й забезпечує оцінку ліквідності та ризику. Пенсійні активи не можуть бути інвестовані у інструменти з високим ступенем ризику, що характеризуються суттєвим коливанням цін та не підпадають до вимог обачного інвестування. Окрім того, пенсійний фонд ніколи не матиме контрольного пакету акцій і не виступатиме менеджером виробництва для збільшення дохідності своїх інвестицій.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 10 жовтня 2008 року

   Статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення чоловіками 60 років, жінкам 55 років та за наявності страхового стажу не менше п’яти років.
   Однак чинним законодавством України передбачені окремі категорії осіб, яким пенсія призначається раніше загальновстановленого пенсійного віку.
   Так, особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 15 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 вказаного Закону, за наявності у чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а в жінок не менше 15 років страхового стажу.
   Інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 10 років для чоловіків і за 15 років для жінок до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу у чоловіків і не менше 10 років страхового стажу у жінок.
   Жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
   За вибором матері або в разі її відсутності, якщо вихованням п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.
   Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
   Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, що прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р., передбачено, що громадяни Сторін, які домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав, мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки – після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
   Отже, ми вказали окремі умови, за яких настає право на призначення пенсій, однак розмір таких пенсій у всіх зазначених випадках визначається за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і залежить від тривалості страхового стажу, величини заробітку, з якого були сплачені страхові внески, коефіцієнтів страхового стажу та заробітку, часу виходу на пенсію.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 10 жовтня 2008 року

   Ухваливши у 2003 році Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, Верховна Рада дала старт абсолютно новій системі - добровільного пенсійного забезпечення. Громадяни отримали можливість заощаджувати чималі суми, як додаток до пенсії із державної системи. Необхідно знати, що наявність і розмір недержавної пенсії ніяк не впливає на розмір державної пенсії.
   Недержавні пенсійні фонди (НПФ) – найкращий засіб для того, щоб людина, поки вона працює, накопичила кошти та забезпечила собі гідний рівень життя на пенсії.
   НПФ в Україні не може стати банкрутом. Над НПФ передбачений потрійний нагляд держави: Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, Національним банком України. Ці органи контролюють НПФ у щоденному режимі й за необхідності можуть прямо впливати на роботу фондів для збереження накопичень громадян.
   Всі НПФ зобов’язані захищати гроші людей від інфляції. Фонди інвестують кошти людей у різні інструменти, вартість яких росте в умовах інфляції. Держава встановила тверді вимоги до надійності таких інструментів і змушує вкладати всі гроші не в одне місце, а “розкладати по різних кошиках”. Кількість інвестиційних кошиків, у які розкладені накопичення учасників, - показник надійності фонду. Чим їх більше – тим краще.
   В Україні забезпечене безумовне право власності учасника НПФ на пенсійні заощадження. З моменту зарахування внеску на індивідуальний пенсійний рахунок учасника гроші стають його власністю. Ніхто інший не в праві розпоряджатися ними. Важливою особливістю недержавних пенсійних фондів в Україні є те, що якщо учасник незадоволений роботою фонду, то він має право в будь-який момент перевести свої накопичення до іншого фонду, який, на його думку, працює більш успішно.
   НПФ забезпечують конфіденційність інформації про пенсійні накопичення. Без дозволу учасника або рішення суду ніхто не довідаються про ці кошти.
   НПФ – це неприбуткове товариство, тому весь зароблений дохід він розподіляє між майбутніми пенсіонерами.
   Вибираючи собі фонд, віддайте перевагу тому, у якому вас кваліфіковано й розумно проконсультують, дадуть відповіді на ваші питання. Пам’ятайте, що вам із цим фондом спілкуватися не день і не два, а роки, можливо, десятки років.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 11 вересня 2008 року

   Рух українського суспільства на шляху до європейського вибору, зростання добробуту громадян гальмується тіньовою економікою та нелегальною зайнятістю. Це – одна з найактуальніших проблем, що потребує усвідомлення кожним роботодавцем, кожним підприємцем.
   Виплата зарплати “у конвертах” та у розмірах нижче мінімальних гарантій, встановлених державою, позбавляє інших громадян належного захисту на випадок непрацездатності та прирікає на мізерну пенсію. Від цього зазнають значних втрат Пенсійний фонд, інші страхові фонди, а до місцевих бюджетів не надходять необхідні кошти, що безпосередньо відображається на якості життя, не вирішуються безліч соціальних проблем мешканців міста. Через зазначені перепони держава не може створити умови для гідного життя пенсіонерів, інвалідів, дітей.
   У 2008 році розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі: з 1 січня – 515 грн., з 1 квітня – 525 грн., з 1 жовтня – 545 грн., з 1 грудня – 605 грн.
   Виплата заробітної плати нижче встановленого рівня є порушенням трудового законодавства.
   Статею 95 Кодексу законів про працю України визначено, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норми праці (обсяг робіт) . Трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем мають бути зафіксовані у трудовій угоді, якою визначаються умови оплати праці, розмір заробітної плати тощо.
   Шановні роботодавці, зробіть крок назустріч суспільству і людям, рішуче відмовтеся від нелегальної виплати заробітної плати. Це стане проявом здорового прагматизму, від якого певні дивіденди отримаєте ви самі та зміцніє українська державність.
   Дотримання законодавства про працю є невід’ємною складовою цивілізованого ведення бізнесу.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 11 вересня 2008 року

   Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
   Для призначення допомоги при народженні дитини управлінню праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1. заява одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
2. копія свідоцтва про народження дитини;
3. оригінал довідки, виданий державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення допомоги при народженні дитини;

   Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
   Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
   Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.
   Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007р. надається у розмірі 12240 гривень – на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень – на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину – 24 місяці (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.
   За довідками звертатись в управління праці та соціального захисту населення за адресою м.Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 83, телефон 2-23-79.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 25 липня 2008 року

   Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсії за вислугу років мають призначатися згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Та оскільки на даний час такий законодавчий акт не прийнято, то пенсії призначаються за нормами цього Закону.
   Умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність спеціального стажу роботи на посадах та в закладах охорони здоров’я не менше 25 років. Перелік таких посад і закладів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 (до якої були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436).
   Щодо порядку обчислення спеціального стажу і умов, за яких визначається право на пенсію за вислугу років, застосовується положення Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а страховий стаж, залежно від якого визначається розмір пенсії, обчислюється за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
   Згідно зі статтею 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж (після 01.01.2004 року) – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
   Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
   Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць пропорційно до сплачених страхових внесків.
   Стаж за період до 01.01.2004 року обчислюється в раніше встановленому порядку.
   При визначенні права на пенсію за вислугу років стаж як до, так і після 01.01.2004 року обчислюється за нормами Закону “Про пенсійне забезпечення” та постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 - за даними трудової книжки, а у разі необхідності - уточнюючих довідок.
   Тобто, якщо, наприклад, медична сестра в лікарні після 2004 року щомісяця працює на 0,5 ставки і отримує заробітну плату в розмірі, меншому за мінімальну заробітну плату, встановлену законодавством, то до страхового стажу кожний місяць роботи після 01.01.2004 року буде зараховано пропорційно до сплачених страхових внесків (якщо не здійснено доплату до мінімального), а до стажу роботи за спеціальністю, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, будуть зараховані як повні місяці роботи.
   Крім того, згідно зі статтю 7 вказаного Закону, пенсії за вислугу років призначаються при залишені роботи, яка дає право на цю пенсію.
   Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених вказаним переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
   Зарахування до спеціального стажу часу навчання в учбових закладах чинним пенсійним законодавством України не передбачено.
   Також необхідно зазначити, що при визначенні права на пенсію за вислугу років застосовуються норми статті 60 Закону “Про пенсійне забезпечення”, якою передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого – анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
   Отже, для визначення права на зарахування до спеціального стажу певного періоду роботи необхідно, щоб людина працювала в закладах і на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 25 липня 2008 року

   Період проживання (до 01.01.2004р.) дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, зараховується до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до статей 27 (крім частини другої) і 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але тривалістю не більше 10 років. При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний повний рік роботи понад 20 років жінкам при обчисленні пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону зазначений період не враховується.
   Cтаттею 24 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004р.), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
   Згідно з пунктом “3” статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, зараховувався до стажу роботи в розмірі, що не перевищує 10 років. Але відповідно до Закону “Про пенсійне забезпечення” зазначений період не враховувався при збільшенні у жінок розміру пенсії за віком за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 21 липня 2008 року

З 2005 року кожний житель України може забезпечити себе недержавною пенсією й одержувати її додатково до тієї, яку йому буде платити держава.

В 2003 році Верховна Рада України в межах пенсійної реформи прийняла Закон “Про недержавне пенсійне забезпечення”, відповідно до якого в Україні з’явилися недержавні пенсійні фонди, а люди отримали можливість накопичити собі в таких фондах додаткові пенсії.

Така система уже давно працює в усьому світі. Її поступово вводили всі країни, у тому числі й найбільш економічно розвинуті, а тепер ввела і Україна. З якою метою? Справа в тому, що жодна країна у світі не в змозі за рахунок солідарної пенсійної системи забезпечити гідний рівень життя громадян на пенсії. Тому довелося вигадувати надійну систему, що дозволила б людині самій накопичити собі гроші протягом життя й з них одержувати потім додаткову пенсію. При цьому держава повинна була подбати, щоб такі гроші надійно збереглися, були захищені від інфляції й шахраїв, знаходилися під твердим державним контролем.

Зараз у Європі в середньому солідарна пенсія людини становить близько 30% всієї суми, яку вона одержує, коли перестає працювати. Близько 70% доходів європейця на пенсії – це виплати саме з тієї суми, що він сам накопичив собі протягом трудового життя.

Питання – відкладати або не відкладати кошти на пенсію в недержавному пенсійному фонді –те саме що питання – піклуватися чи ні про своє майбутнє. На старість відкладати, безумовно, потрібно. Це вже розуміють майже всі. А недержавний пенсійний фонд – це надійний спосіб зберегти собі гроші на пенсію.

Із недержавного пенсійного фонду вам по досягненні пенсійного віку виплатять всі накопичені вами кошти, тобто внески плюс інвестиційний дохід. При цьому строк, протягом якого ви хочете одержувати пенсію, і періодичність одержання пенсійних виплат ви визначаєте самі. Єдине обмеження за законодавством – строк виплати не може бути менше 10 років. Важливо знати, що під час виплат на ваші накопичення продовжує щомісяця розподілятися інвестиційний дохід.

Почати одержувати недержавну пенсію можна на 10 років раніше, ніж державну, або на 10 років пізніше (або в будь – який час в цьому проміжку) – тоді, коли вам це зручно. Так, жінки можуть почати одержувати недержавну пенсію, наприклад, в 45 років, а чоловіки – у 50 років. Якщо ж ви ще працюєте й хочете більше накопичити за рахунок інвестиційного доходу, то жінки можуть почати одержувати недержавну пенсію, наприклад, в 65 років, а чоловіки – в 70 років.

У випадку смерті учасника всі його пенсійні накопичення в повному обсязі одержують спадкоємці.

Недержавні пенсійні фонди розглядаються державою як дуже важливе доповнення до системи загальнообов’язкового державного забезпечення, оскільки участь в цій системі дозволяє громадянам самостійно планувати розмір майбутніх пенсійних виплат.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 21 липня 2008 року

Відповідно до Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України, зокрема особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР, Української РСР “заслужений”.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 07.05.1981р. № 1870 було затверджено Положення про державні нагороди Української РСР, згідно з яким почесні звання присвоювалися за особливі заслуги у господарському і соціально-культурному будівництві, за високу професійну майстерність та активну участь у громадському житті.

Згідно з цим Положенням встановлювалися такі почесні звання Української РСР: “Заслужений працівник промисловості Української РСР”, “Заслужений металург Української РСР”, “ Заслужений енергетик Української РСР”, “Заслужений машинобудівник Української РСР”, “Заслужений будівельник Української РСР”, “Заслужений працівник транспорту Української РСР”, “Заслужений працівник сільського господарства Української РСР”, “Заслужений винахідник Української РСР”, “Заслужений раціоналізатор Української РСР”, “Заслужений економіст Української РСР”, “Заслужений працівник сфери послуг Української РСР”, “Заслужений юрист Української РСР”, “Заслужений лікар Української РСР”, “Заслужений працівник охорони здоров’я Української РСР”, “Заслужений вчитель Української РСР”, “Заслужений працівник народної освіти Української РСР”, “Заслужений діяч науки і техніки Української РСР”, “Народний артист Української РСР”, “Заслужений артист Української РСР”, “Народний художник Української РСР”, “Заслужений художник Української РСР”, “Заслужений діяч мистецтв Української РСР”, “Народний архітектор Української РСР”, “Заслужений архітектор Української РСР”, “Заслужений журналіст Української РСР”, “Заслужений працівник культури Української РСР”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту Української РСР”, “Заслужений майстер народної творчості Української РСР”.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 26 червня 2008 року

В Україні вже минуло п’ять років з часу прийняття Закону “Про недержавне пенсійне страхування”. Участь в недержавному пенсійному забезпеченні дає змогу громадянам суттєво збільшити свої пенсійні виплати.

За словами голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, яка контролює ефективність діяльності недержавних пенсійних фондів (НПФ), нині в Україні їх налічується 101. З них 14 – корпоративних, 8 – професійних і 79 – відкритих. Минулого року найдинамічніше розвивалися професійні фонди, кількість яких збільшилася на 33 %, дещо відставали корпоративні - 30 %, частка відкритих зросла на 19 %. Загальна кількість учасників НПФ нині становить майже 279 тис. осіб. Із них 43 % - громадяни віком від 40 до 55 років, 35 % - молоді люди віком 25 – 40 років.

Сьогодні понад 2000 підприємств є засновниками та вкладниками НПФ. Серед них 60 % - підприємства реального сектора економіки, зокрема це Укртелеком, Укрпошта. З поміж об’єднань – Українська автомобільна корпорація, Профспілка працівників енергетики і електротехнічної промисловості. Накопичення НПФ минулого року зросли на 104 %, а в I кварталі 2008 року вже на 44 %. Сумарний дохід від інвестування становив майже 68 млн. грн.

Найбільше вкладники інвестують кошти в металургійну галузь, а також у машинобудування. Досить високий відсоток інвестувань в енергетику, хімічну промисловість та торгівлю.

Модель недержавного пенсійного забезпечення, яку обрала для себе Україна має жорстокий державний контроль. Механізм захисту пенсійних накопичень передбачає виключність виду діяльності НПФ, неможливість займатися чимось іншим. Увесь вже прибуток фонду має бути розподілений між усіма його учасниками. Водночас фонд не може збанкрутувати, адже сума зобов’язань перед учасниками завжди дорівнює вартості його майна. Окрім цього, недержавний пенсійний фонд контролюється на трьох рівнях: державою, ринком (банком-зберігачем, компанією з управління активами, адміністратором) та зсередини (засновниками, радою, учасниками).

Про майбутнє необхідно подбати самому. І сьогодні у кожного є реальна можливість бути фінансово незалежним та мати гідний рівень життя в пенсійному віці за допомогою недержавного пенсійного забезпечення.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 26 червня 2008 року

Законом України “Про донорство крові та їх компонентів” (зі змінами, які набули чинності з 01.01.2006р.) особам, які мають статусу Почесного донора України, до пенсії встановлюється надбавка, розмір якої визначається як 10 % від прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Після підвищення прожиткового мінімуму відповідно підвищується і розмір такої надбавки.

Статтею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:
з 01.01.2008р. – 592.00 грн.;
з 01.04.2008р. – 605.00 грн.;
з 01.07.2008р. – 607.00 грн.;
з 01.10.2008р. – 626.00 грн.

Тому розмір надбавки, відповідно:
з 01.01.2008р. – 59.20 грн.;
з 01.04.2008р. – 60.50 грн.;
з 01.07.2008р. – 60.70 грн.;
з 01.10.2008р. – 62.60 грн.

Донори, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих раз, незалежно від часу їх здачі, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається почесний знак “Почесний донор України”.
Порядок видачі посвідчень і вручення нагрудного знака “Почесний донор України” затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1999р. № 796. Згідно з Порядком клопотання про видачу посвідчень і нагрудного знака “Почесний донор України” із зазначення прізвища, ім’я, по батькові, року народження та адреси донора порушують спеціалізовані установи та заклади переливання крові за місцем набуття донором статусу Почесного донора України перед Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим та управліннями охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрації.

Посвідчення і нагрудний знак вручається особисто Почесному донору, а у разі неможливості – довіреній особі.

Отже, що стосується цих осіб, то для встановлення надбавки до пенсії Почесний донор подає до управління Пенсійного фонду за місцем отримання пенсії відповідне посвідчення.

Громадяни України, нагороджені нагрудним знаком “Почесний донор СРСР”, мають право на надбавку до пенсії, оскільки це передбачено п.2 Постанови Верховної Ради України “Про введення в дію Закону України “Про донорство крові та їх компонентів” від 23.06.1995р. № 240/95-ВР.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 09 червня 2008 року

Інваліди Великої Вітчизняної війни мають право обрати Закон, відповідно до якого обчислюється розмір їхніх пенсій. Залежно від змін, які відбуваються в законодавстві, вибирається найбільш вигідніший для інвалідів війни розрахунок пенсії – або за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, або за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Такий перерахунок провадиться за бажанням кожної особи, на підставі її письмової заяви.

При обчисленні пенсії по інвалідності за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” їх розмір визначається у встановлених відсотках від середньомісячного заробітку інваліда залежно від групи інвалідності: інвалідам війни I групи – 100%, інвалідам війни II групи – 80%, інвалідам війни – III групи – 60% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

У разі, якщо розмір пенсії інваліда, обчислений таким чином, не досягає мінімального розміру, встановленого законодавством, то така пенсія забезпечується мінімальним розміром.

Так, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності, передбачений статтею 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, встановлюється в таких розмірах:
- інваліда війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи – у розмірі 120%, II групи – 110%, III групи – 105% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів)і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби – 110%, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони – 120%, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони – 130% відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.

До пенсії інвалідам війни, залежно від групи інвалідності, встановлюється підвищення від 30% до 50% зазначеного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пенсії учасникам бойових дій обчислюються згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і підвищується на 25% зазначеного прожиткового мінімуму.

За Законом “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів” до пенсій інвалідів війни та учасників бойових дій встановлюється цільова грошова допомога. Розмір такої допомоги інвалідам війни I групи становить 70 грн., інвалідам II і III груп – 50 грн., а учасникам бойових дій – 40 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України віз 3 травня 2007р. № 68 (зі змінами) установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не досягає у інвалідів війни I групи 100%, II групи – 90%, III групи – 80%, у учасників бойових дій – 70% розміру середньої заробітної плати в Україні за даними Державного комітету статистики за 2006р. (1041грн. 47 коп.), таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів для відповідних категорій осіб.

Так, мінімальні пенсійні виплати з урахуванням підвищень, допомог і надбавок, які встановлені законодавством, станом на 1 травня цього року становлять:

інваліди війни I групи - 1041грн. 47 коп.
інваліди війни II групи - 937грн. 32 коп. (1041.47 грн. x 90%)
інваліди війни III групи - 833 грн. 18 коп. (1041.47 грн. x 80%)
учасники бойових дій - 729 грн. 03 коп. (1041.47 грн. х 70%)

Більшість ветеранів відзначені Урядовими нагородами, і їм встановлена пенсія за особливі заслуги перед Україною. Така пенсія встановлюється як надбавка до пенсії понад зазначені мінімальні пенсійні виплати.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г.Тарковська

---

Дата розміщення: 28 травня 2008 року

11 червня 2008 року о 10–00 год. в приміщенні актового залу міськвиконкому відбудеться семінар – навчання на тему” Додержання трудового законодавства при укладанні трудового договору та оплата праці “. До участі в семінарі запрошуються приватні підприємці які використовують найману працю.

Семінар проводиться Територіальною державною інспекцією праці у Житомирській області , безкоштовно.

За довідками звертатись за телефоном 2-51-61; 4-28-02.

Головний спеціаліст
експерт з умов праці О.Шатохіна

---

Дата розміщення: 28 травня 2008 року

В складний економічний час що склався в попередні роки багато підприємств ліквідовано. Працівники що працювали на цих підприємствах в умовах що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років втратили можливість дострокового призначення пенсії .

Щоб виправити ситуацію що склалися правління Пенсійного фонду України постановою від 10.11.06 № 18-01 затвердили “Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років”.

Такий порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи , що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років у разі ліквідації підприємства , установи та організації, без визначення правонаступника.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв , робіт професій , посад і показників , затверджених Кабінетом Міністрів України , на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або вислугу років.

Підтвердження періодів роботи , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років, здійснюється комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим , областях, містах Києві, Севастополі, до складу яких включаються представники органів праці та соціального захисту населення , органів Пенсійного фонду України, Державної експертизи умов праці. До складу комісій за згодою включається представники профспілок та об”єднань роботодавців.

Для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районах, містах за місцем проживання такі документи:

1) Заяву про підтвердження стажу роботи ;

2) Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;

3) Трудову книжку;

4) Документи видані архівними установами:
а) довідку про заробітну плату;
б) копії документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці;
в) копії документів про переведення на іншу роботу , на роботу з неповним робочим днем, наданням відпусток без збереження заробітної плати.

В разі необхідності заявник може подавати інші документи , які можуть підтвердити виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи на бажання заявника у його присутності або в присутності його представника.

Комісія приймає рішення щодо щодо підтвердження стажу роботи або відмову в його підтвердженні та не пізніше п”яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в місті чи районі, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Головний спеціаліст
експерт з умов праці О.Шатохіна

---

Дата розміщення: 28 травня 2008 року

На сьогоднішній день колективний договір підприємств та організацій, установ усіх форм власності займає важливе місце в чинному законодавстві, оскільки ним передбачається підвищення технічного рівня виробництва, стабілізація фінансово – економічного стану підприємства, створення нових робочих місць , забезпечення продуктивної зайнятості працівників, визначаються умови оплати праці, тривалість робочого часу, додаткової відпустки, соціальні гарантії.

Стаття 9 Закону України” Про колективні договори та угоди” гарантує, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства які працюють на даному підприємстві та які будуть прийняті в майбутньому під час дії колективного договору.

Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін, або з дня, зазначеного у колективному договорі.

Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури підприємства, а при реорганізації договір зберігається протягом строку дії.

При зміні власника підприємства чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року.

Якщо підприємство ліквідується колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.

На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний термін після реєстрації.

За перший квартал 2008 року в управління праці та соціального захисту населення було подано на реєстрацію 21 колективний договір та 11 доповнень до них ,а саме: ДНЗ № 22; ДНЗ “ Ялинка” №16; ТОВ “ Ангама”; ДП “ Прогрес – ТНС”; КП “ Земельно - кадастрове бюро”; ЦРМСРДІ “ Промінчик”; ТОВ “ Фармія”; Будинок -– інтернат для громадян похилого віку; ФССТВП; КП “ Аптека 3 184”; ЗОШ № 10; В/К 0804; автомобільна школа; ТОВ “ Транзит – С”; ТОВ “ Бердичівська фабрика морозива”; МКП “ Інспекція з благоустрою та санітарії”; ВАТ “ Бердичівський машинобудівний завод “ Прогрес”; КУ “ Міський плавальний басейн” ; КП “ Книги”; ТОВ “ Торговий Дім “ Беверс”; В/К А 3091;виконком Бердичівської міської ради; ДНЗ № 17; ЗОК № 17; МКВ ЖРЕП №3.

Головний спеціаліст
експерт з умов праці О.Шатохіна

---

Дата розміщення: 13 травня 2008 року

Особам, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пенсії призначають за Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі досягнення ними пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України “Про пенсійне забезпечення”. 

На призначення пільгової пенсії відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який набув чинності з 01.01.1992р., мають право працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки – після досягнення 50 років і за наявності стажу роботи не менше як 20 років, із них не менше як 10 років – на зазначених роботах; жінки – після досягнення 45 років і за наявності стажу роботи не менше як 15 років, із них не менше як 7років 6 місяців – на зазначених роботах. 

До загального стажу роботи згідно зі статтею 56 зазначеного вище Закону зараховують військову службу, службу в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ. 

Зарахування до пільгового стажу періоду роботи та служби в органах внутрішніх справ у Законі України “Про пенсійне забезпечення” та Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не передбачено. 

<;p align="justify"> Водночас особам, які працювали до набуття Законом України “Про пенсійне забезпечення” чинності (до 01.01.1992р.) на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, пенсії за віком призначають згідно зі статтею 100 зазначеного Закону на умовах законодавства, що діяло раніше. 

Під час призначення пенсій за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 109 Закону СРСР “Про державні пенсії” період служби в органах міліції прирівнюють на вибір особи, яка звернулася щодо призначення пенсії, до роботи, що передувала цьому періоду, або до роботи після нього.
До того ж прирівняний період зараховують до пільгового стажу в розмірі, що не перевищує фактичного стажу роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах. 

Таким чином, служба в органах внутрішніх справ зараховується до стажу роботи за Списком № 1 за дотримання вищезазначених умов під час призначення пенсії за віком згідно зі статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 7 травня 2008 року

Згідно зі ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (зі змінами) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:

- по I групі інвалідності - 220% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по II групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по III групі інвалідності - 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження:

- по I групі інвалідності - 160% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по II групі інвалідності -150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по III групі інвалідності - 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

- по I групі інвалідності - 130% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по II групі інвалідності - 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по III групі інвалідності - 110% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- дітям-інвалідам -70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, відповідно до статей 49, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, віднесеним до категорії 1, встановлюється додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Додаткова пенсія призначається після виникнення права на державну пенсію.

Залежно від групи інвалідності особам, віднесеним до категорії 1, встановлені такі розміри додаткової пенсії:

- інвалідам I групи – 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам II групи – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 21 квітня 2008 року

Право на пенсію за особливі заслуги перед Україною згідно зі статтею 1 Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (далі - Закон) мають громадяни України, зокрема: 

- особи, нагороджені орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма та більше медалями “За відвагу”, повні кавалери ордена “За службу Родине в Вооруженных Силах СССР”, особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР “народний” (пункт 1); 

- ветерани Великої Вітчизняної війни, нагороджені в період бойових дій орденом, нагороджені медаллю “За відвагу” (пункт 2); 

- особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР “заслужений”, державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагороджені одним з орденів України або колишнього Союзу РСР (пункт 6). 

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною) з 1 січня 2005 року пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюють ветеранам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю “За відвагу”, незалежно від часу нагородження. 

Пенсію за особливі заслуги встановлюють як надбавки до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із Законом, у таких розмірах від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
- від 35 до 40 відсотків – особам, зазначеним у пункті 1 статті 1 цього Закону;
- від 25 до 35 відсотків – особам, зазначеним у пункті 2 статті 1 цього Закону;
- від 20 до 25 відсотків – особам, зазначеним у пункті 6 статті 1 цього Закону. 

Коли особа одночасно має право на надбавки, зазначені в кількох пунктах статті 1 цього Закону, призначають ту надбавку, яка єх більшою, у максимальному розмірі. 

У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням установлених відповідними комісіями відсотків надбавки. 

Перерахунок здійснюють із дати, з якої визначено новий розмір прожиткового мінімуму. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 21 квітня 2008 року

 

Додаткова пенсія – справа добровільна. Це передбачено Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, схваленому Верховною Радою в 2003 році. 

Сплачувати внески до недержавного пенсійного фонду можна як за себе, так і за членів сім’ї. Нерідко такі платежі на користь кожного зі своїх працівників роблять і прогресивні роботодавці. 

Якщо, на приклад, умовно: роботодавець почне вносити до недержавного пенсійного фонду за 30-річного працівника по 100 грн. на місяць, то через 30 років сума пенсійних накопичень (при нинішніх 14 % річних інвестування активів) перевищуватиме 150 тис. грн. (за мінусом оплати послуг обслуговуючих недержавний пенсійний фонд компаній). 

Якщо ж розпочинати з 50 років, то за однакових із наведених умов за 10 років сума пенсійних накопичень буде вдесятеро меншою – близько 15 тис. грн. 

До речі, цей дохід може згодом суттєво відрізнятися в більшу сторону порівняно з початково запланованим у НПФ, приносячи його власникові додатковий капітал. 

Адже накопичення в НПФ здійснюється за принципом “складного відсотка”, тобто на вкладника “працюють” не лише його внески, а й кошти, що надійшли на рахунок учасника фонду від інвестиційного доходу, накопиченого в наслідок успішних вкладень у різні інструменти фінансового ринку. 

Окрім того, в учасника НПФ є можливість впливати на розмір майбутньої додаткової пенсії двома способами: регулювання розміру щомісячного внеску та тривалістю участі в НПФ. 

Отже, тим, хто працює, про майбутню додаткову пенсію слід подбати вже зараз, а учням і студентам – від початку трудової діяльності. Хоча й наближення пенсії – не причина відмовлятися від участі у недержавному пенсійному забезпеченні. Бо краще мати більші гроші пізніше, аніж узагалі ніколи.
Держава подбала про багатоступеневий контроль за діяльністю НПФ і закріпила це законодавчо. 

По-перше, діяльність кожного НПФ є прозорою, тож учасник може отримати необхідну інформацію про роботу фонду та стан свої накопичень. Окрім того, НПФ не може бути оголошений банкрутом. 

Ще один ступінь захисту – постійний нагляд з боку державних органів. Ефективність діяльності НПФ контролює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. 

А діяльністю компанії з управління активами та банку-зберігача – контролює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку разом із Національним банком України. Отримати додаткову інформацію з питань недержавного пенсійного забезпечення та загальнообов’язкового пенсійного страхування можна з 9 до 18 годин за телефоном “гарячої лінії” Мінпраці України: 8-800-500-39-20. Дзвінки в межах України безкоштовні. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 8 квітня 2008 року

З 01.04.2008р. перерахунок здійснюють тим пенсіонерам, розмір пенсій яких не досягає прожиткового мінімуму, визначеного в законодавстві для осіб, які втратили працездатність.

Мова йде про:
-  пенсіонерів по інвалідності I-III груп;
-  одержувачів пенсій у зв’язку із втратою годувальника;
-  осіб, які досягли пенсійного віку та не мають страхового стажу, необхідного для призначення мінімальної пенсії;
-  одержувачів соціальних пенсій;
-  осіб, постраждалих унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань;
-  одержувачів державної соціальної допомоги:
-  інвалідів з дитинства II та III груп;
-  дітей - інвалідів.

З 01.04.2008р. пенсії у зв’язку із втратою годувальника не можуть бути меншими за 100% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, якщо пенсію призначено на одного утриманця, 120 %  - на двох утриманців та 150 % - на трьох і більше утриманців.

Для всіх інших категорій осіб розмір пенсій не може бути менший за прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04.2008р. – 481 грн.). Зі зростанням прожиткового мінімуму відповідні виплати збільшуватимуться.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 8 квітня 2008 року

Пенсійна реформа, що триває не один рік і донині залишається чи не найгострішою проблемою державної соціальної політики, полягає в переході до трирівневої пенсійної системи: солідарної, накопичувальної та недержавного пенсійного забезпечення.

Особа, яка має бажання одержувати, крім державної, додаткову пенсію, може стати учасником недержавних пенсійних фондів через укладення пенсійного контракту, згідно з яким проводитиметься недержавне пенсійне забезпечення.

Внески сплачувати на користь учасника недержавного пенсійного фонду можуть за рахунок коштів членів сім’ї учасника або роботодавця – учасника недержавного пенсійного фонду, але на це особи повинні погодитися.

Особливістю функціонування недержавних пенсійних фондів залежить від їхнього виду (відкритий, корпоративний та професійний). Учасником відкритого недержавного пенсійного фонду може стати будь-яка фізична особа незалежно від того, де вона працює і чим займається. Учасником корпоративного – лише фізична особа, яка перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, що є засновником та платником цього фонду. Професійний фонд розраховано лише на фізичних осіб, об’єднаних за видом своєї професійної діяльності.

Слід пам’ятати, що кошти, які перераховуються на індивідуальний пенсійний рахунок учасника недержавного пенсійного фонду, є його власністю, але скористатися ними можна лише за досягнення названою особою пенсійного віку. Законом також визначено, що ці кошти підлягають успадкуванню.

З метою належного захисту осіб, які вирішили брати участь у додатковому пенсійному забезпеченні, в Україні створено спеціально уповноважений орган з нагляду та контролю за діяльність недержавних пенсійних фондів – Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг. У сфері недержавного пенсійного забезпечення існує кілька рівнів контролю: взаємний контроль суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення, державне регулювання та контроль, контроль з боку ради недержавного пенсійного фонду, його учасників, вкладників та засновників.

Недержавні пенсійні фонди розглядаються державою як дуже важливе доповнення до системи загальнообов’язкового державного забезпечення, оскільки участь в цій системі дозволяє громадянам самостійно планувати розмір майбутніх пенсійних виплат.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 7 березня 2008 року

Державою розроблена жорстока професійна система нагляду й контролю, яка відповідає стандартам країн Європейського Союзу та спрямована на забезпечення максимального захисту накопичень учасників недержавних пенсійних фондів. 

Держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення шляхом здійснення нагляду та контролю відповідними державними органами.
Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення – за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ – здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у межах повноважень та в порядку, визначених Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та іншими актами законодавства України. 

Органи, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, зобов’язані:
- надавати один одному інформацію, яка є необхідною для здійснення ними регулювання в сфері недержавного пенсійного забезпечення, та необхідних консультацій;
- оприлюднювати перелік юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
- здійснювати інші дії з координації своєї діяльності, передбачених законодавством з регулювання ринків фінансових послуг, в тому числі спільні перевірки відповідних осіб, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення. 

Законодавством України передбачена комплексна система захисту інтересів учасників недержавних пенсійних фондів, яка спрямована на мінімізацію ризиків втрати або зниження вартості пенсійних активів. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 7 березня 2008 року

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до надбання чинності цим Законом (до 01.01.2004року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. 

Згідно зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. 

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, записи про прийняття, звільнення та переведення провадяться з посиланням на наказ чи розпорядження адміністрації. В графі чотири зазначається номер і дата наказу чи розпорядження. 

До 01.01.1975р. трудові книжки оформлялися відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 09.07.1958р. № 620. Відповідно до цієї Інструкції, якщо працівник до вступу на роботу на підприємство вже працював, але на нього з якихось причин не була заведена трудова книжка, то при заповненні трудової книжки в розділі “Відомості про роботу” в графі 3 проводився запис про загальний стаж роботи до вступу на зазначене підприємство, що підтверджується документально. 

Загальний стаж роботи записувався сумарно, тобто зазначалась загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював в минулому власник трудової книжки. В графі 4 відповідно зазначалося: “Підтверджено документами стаж стільки – то років” і “Записано зі слів: стаж стільки – то років”. 

Сумарний запис про загальний стаж провадиться або на підставі документів, або зі слів самих працівників. Запис про роботу, внесений на підставі документів, приймається при обчисленні стажу для призначення пенсії без витребування додатковий документів. Такий запис приймається і в тому випадку, якщо в трудовій книжці не були перераховані документи, на підставі яких зроблено відповідний запис, а було лише зазначено, що запис зроблено на підставі документів. Запис про роботу, внесений до трудової книжки зі слів самого працівника, не враховується. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 29 лютого 2008 року

Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ( ст.59) установлено нові розміри мінімальної заробітної плати, зокрема : 1 січня 2008 року – 515 грн.; 1 квітня 2008 року – 525 грн.; 1 жовтня 2008 року 545грн.; 1 грудня 2008 року – 605 грн.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну норму праці (обсяг робіт).

Закон України “ Про оплату праці “ (ст.10) передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів, як правило, один раз на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених через переговори представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів й укладання генеральної угоди.

Мінімальна заробітна плата – державна соціальна гарантія, тому її запровадження в установлених законом розмірах є обов’язковим на підприємствах усіх форм власності і господарювання в Україні.

Також статтею 78 зазначеного Закону передбачено запровадити з 1 листопада 2008 р. третій етап Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. 

З метою приведення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у відповідність до норм Закону України “ Про оплату праці” урядом було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 р. № 602 “ Про розмір посадового окладу ( тарифної ставки) працівника і тарифного розряду Єдиної тарифної сітки”, якою встановлено, що розмір посадового окладу ( тарифної сітки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки визначається на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати.

До ухвалення сієї постанови розмір посадового окладу ( тарифної сітки) працівника першого тарифного розряду затверджувався кожного року окремими постановами Кабінету Міністрів України відповідно до затверджених розмірів мінімальної заробітної плати на виконання закону про Державний бюджет України на відповідний рік і відповідно вносилися зміни до наказів центральних органів виконавчої влади з питань оплати праці працівників підвідомчих установ.

Оскільки названою постановою встановлено, що розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки визначається на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати, в подальшому в разі затвердження нових розмірів мінімальної заробітної плати окремих постанов Кабінету Міністрів України щодо цього ухвалюватися не буде.

Тому під час затвердження штатних розписів розрахунок посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери проводитимуть установи, заклади та організації окремих галузей бюджетної сфери самостійно виходячи з розміру посадового окладу ( тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого на рівні мінімальної заробітної плати. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Недержавні Пенсійні фонди (НПФ) – найкращий засіб для того, щоб людина, поки вона працює, накопичила кошти та забезпечила свій гідний рівень життя на пенсії. І що раніше станеш учасником одного з таких фондів, то більшу додаткову пенсію отримуватимеш, вийшовши на заслужений відпочинок. 

Що таке недержавний Пенсійний фонд і як він працює?

Недержавний Пенсійний фонд - це неприбуткова організація, що створюється з метою накопичення пенсійних внесків на користь своїх учасників та здійснення пенсійних виплат. Жодною іншою діяльністю фонд займатися не має права.
На відміну від добре знайомих нам банків, недержавний пенсійний фонд ніколи не працює один.
Усією його “бухгалтерією” (тобто обліком учасників, веденням їхніх індивідуальних пенсійних рахунків) займається спеціалізована компанія – адміністратор НПФ.

Розумне інвестування пенсійних коштів – обов’язок іншого професіонала, компанії з управління активами. Головна її мета – отримувати інвестиційний дохід на користь учасників фонду. Тому, аби зменшити ризики, пенсійні кошти вкладають не один “кошик”, а в різні: банківські депозити, акції, облігації, нерухомість. Правила такого інвестування чітко визначено законодавством України. 

Додаткова пенсія - справа добровільна

Ухваливши у 2003 році Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, Верховна Рада дала старт абсолютно новій системі – добровільного пенсійного забезпечення. Але це нове для нас доволі добре працює а десятках інших країн, і громадяни мають можливість заощаджувати чималі суми, як додаток до пенсії із державної системи.
Сплачувати внески до недержавних пенсійних фондів можна й за себе, і за членів сім’ї – приміром, батька чи маму. Нерідко такі платежі роблять роботодавці на користь кожного з працівників. 

Чи вигідно стати учасником недержавного пенсійного фонду?

Вигідно, бо після виходу на заслужений відпочинок Ви отримуватиме не тільки призначену державну пенсію, а й додаткову, недержавну. За кілька десятиліть, поки Ви працюєте, Ви можете накопичити в НПФ солідні гроші. Ці кошти є Вашою власністю. З них Вам щомісяця виплачуватимуть додаткову пенсію, а в разі, коли Ви не зможете нею скористатись, гроші будуть успадковані. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України “Про загальнооб’язкове державне пенсійне страхування” пенсії по інвалідності інвалідам II групи обчислюється в розмірі 90%, III групи – 50% пенсії за віком, обчисленої за ст. 27 і 28 цього Закону. При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного трудового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення чоловіком 60, жінкою – 55 років.

За наявності в непрацюючих інвалідів II та III груп – у чоловіків 25, у жінок – 20 років страхового стажу за їхнім вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі за віком, обчисленою за ст, 27 і 28 цього Закону (ч. 2 ст. 33 Закону). У такому разі до страхового стажу період з дня встановлення інвалідності до досягнення чоловіком 60, жінкою – 55 років не зараховуються.

У разі влаштування інваліда на роботу виплата пенсії буде проводитись в розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 33 Закону, тобто інваліду II групи обчислюється в розмірі 90%, III групи – 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 і 28 цього Закону. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Згідно зі ст. 60 (зі змінами) Закону України “Про пенсійне забезпечення” робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіцитом людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладах охорони здоров’я, а також психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

На працівників інфекційних закладів (відділень) охорони здоров’я встановлену цією статтею пільгу поширену Законом України від 10.07.2003р. “Про внесення змін до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Стаття 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в новій редакції набрала чинності з дня опублікування (15.08.2003р.). Тобто робота в закладах визначених ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в подвійному розмірі зараховується до 1 січня 2004 р. Цим Законом не передбачено поширення його норм на тих осіб, яким пенсію було призначено до його ухвалення.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Мінімальний розмір пенсії по інвалідності, передбачений ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, установлено в 2007 р. у таких розмірах:

-  інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби
I групи - 120%,
II групи - 110%,
III групи - 105%
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відповідно становить (грн.):

Інваліди  війни	з  1 січня	з  1  квітня	з  1  жовтня
I  групи	456.00	464.40	474.00
II  групи	418.00	425.70	434.50
III групи	399.00	406.35	414.75

- іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи

в розмірі - 110%,
II групи - 105%,
III групи - 100%
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відповідно становить (грн.):

Інваліди  війни	з  1 січня	з  1  квітня	з  1  жовтня
I  групи	418.00	425.70	434.50
II  групи	399.00	406.35	414.75
III групи	380.00	387.00	395.00

 - інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - в розмірі 110%,
передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби, що становить (грн.):

Інваліди  війни	з  1 січня	з  1  квітня	з  1  жовтня
I  групи	459.80	468.27	477.95
II  групи	438.90	446.99	456.23
III групи	418.00	425.70	434.50

- інвалідам числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і  рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - в розмірі 120%, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби, що становить(грн.):

Інваліди  війни	з  1 січня	з  1  квітня	з  1  жовтня
I  групи	501.60	510.84	521.40
II  групи	478.80	487.62	497.70
III групи	456.00	464.40	474.00

- інвалідам з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - в розмірі 130%, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби, що становить(грн.):

Інваліди  війни	з  1 січня	з  1  квітня	з  1  жовтня
I  групи	543.40	553.41	564.85
II  групи	518.70	528.26	539.18
III групи	494.00	503.10	513.50

 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Про нормативні документи з питань підвищення якості трудового потенціалу

Управління праці та соціального захисту населення Бердичівського міськвиконкому доводить до відома зацікавлених підприємств, організацій і установ, що на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 № 158-р „Про схвалення Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року", від 26 липня 2006 № 429-р „Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року" та з метою удосконалення організації професійно-технічного навчання робітників на виробництві розроблено та спільним наказом Мінпраці України та МОН України від 27.12.2006 №500/861, зареєстрованим у Мінюсті України 17.01.2007 за №32/132999, затверджено Положення про організацію навчально-виробничого процесу на виробництві.

Положення про організацію навчально-виробничого процесу на виробництві визначає систему планування, організації, обліку навчально-виробничого процесу та контролювання знань, умінь, навичок учнів, слухачів на виробництві.

Зазначений нормативний документ розміщено на офіційному сайті Міністерства праці та соціальної політики України  mlsp.gov.ua .

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Колдоговірна компанія 2007 року проходить під впливом як позитивних так і негативних наслідків зумовлених змінами в суспільно – політичному житті краї-ни.

За статистичними даними економіка нашої держави перебуває на підйомі, але її розвиток стримується низьким платоспроможним попитом населення, а та-кож дедалі відчутним дефіцитом кваліфікованих робітників.

Для покращення даної ситуації збереження робочої сили на підприємствах, забезпечення зайнятості населення, стабільних та конструктивних відносин між роботодавцем та працівниками укладається колективний договір.

Відповідно до законодавчої бази колективний договір укладається на під-приємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та господа-рювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи.

Врегулювання відносин з працівниками дає змогу роботодавцю мати надій-ний соціальний клімат в колективі , локалізувати можливість конфліктів і страй-ків.

Колективно договірні відносини створюють умови для поєднання зусиль і роботодавців у забезпеченні ефективності виробництва, високої продуктивності праці, а відтак і конкурентноспроможності підприємства.

Солідарність роботодавця з колективом у вирішенні виробничих , трудо-вих і соціальних питань формує імідж надійного та прогресивного підприємства а значить і надійного партнера у бізнесових стосунках.

З метою покращення колективно – договірної роботи на підприємствах , установах, організаціях потрібно активізувати роботу профспілкових організацій , необхідно передбачити участь профспілкових комітетів у вирішенні соціально – економічних питань , соціального розвитку підприємств, поліпшення умов пра-ці, матеріально – побутового , медичного обслуговування.

Протягом І кварталу поточного року на повідомну реєстрацію в управління праці та соціального захисту населення були подані колективні договори та допов-нення до них: Екологічний Центр виховання дітей та юнацтва, Бердичівська міська централізована бібліотечна система , МКАРС , КП”Аптека № 122”, КП”Аптека № 184”, ДП “ Прогрес – Житлосервіс”, ДП “ Прогрес – ТНС”, ТОВ “ Транзит – С” , КП “ Комбінат комунальних підприємств”, ТОВ “ Бердичівпиво”, ТОВ “ Бердичівський пивоварний завод”, ВАТ “ Бердичівський машинобудівний завод “ Прогрес”, ПП “Бердичівська ГНС”, ПП “ Виробничо – комерційна інфор-мативна фірма”Експертінвестпроект”, ТОВ “ Зустріч”, міський палац культури.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Управління праці та соціального захисту населення Бердичівського міськвиконкому доводить до відома зацікавлених підприємств, організацій, установ, що на виконання основних заходів Програми створення та постійного оновлення національної нормативної бази з праці та професійної класифікації на 2004-2007 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.03 №356, Міністерством праці та соціальної політики України:

І. Розроблено міжгалузеві норми праці:
• Міжгалузеві норми часу на роботи, що виконуються економістами з праці, що затверджені наказом Мінпраці від 18.09.06 №342;
• Міжгалузеві норми часу на слюсарні роботи з ремонту устаткування, що затверджені наказом Мінпраці від 07.12.06 №457;
• Міжгалузеві норми часу та чисельності працівників на роботи, що виконуються економістами з фінансової роботи, що затверджені наказом Мінпраці від 07.12.06 №459;
• Міжгалузеві укрупнені норми часу на розроблення конструкторської документації, що затверджені наказом Мінпраці від 07.12.06 №460;
• Міжгалузеві укрупнені норми часу на роботи, що виконуються на шліфувальних та довідних верстатах ( частина І – малосерійне та одиничне виробництво; частина ІІ - середньосерійне виробництво ), що затверджені наказом Мінпраці від 14.12.06 №475.

ІІ. Розроблено Зміну №2 до Класифікатора професій ДК 003:2005, що затверджена наказом Держспоживстандарту України від 29.01.07 №4.

ІІІ. Розроблено випуски Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників:
• Випуск 58 “ Художні вироби “, що затверджений наказом Мінпраці від 10.07.06 №256;
• Випуск 88 “ Побутове обслуговування населення “, що затверджений наказом Мінпраці від 07.12.06 №458.

Зазначені міжгалузеві збірники норм праці, випуски Довідника
кваліфікаційних характеристик професій працівників та Зміну №2 до Класифікатора професій ДК 003:2005 можна замовити у Державному підприємстві “ Видавництво “ Соцінформ ” Мінпраці України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Фролівська,4 ( банківські реквізити: Код ЗКПО 24923318, р/р №26005002655001, МФО 300142 в АТ Укрінбанку м. Києва ). Телефон (факс ) для довідок та замовлення 8 –044-425-43-91, 8-044-417-17-95.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

З метою поліпшення роботи щодо дотримання вимог безпеки під час експлуатації автомобільного транспорту на підприємствах соціальної сфери пропонується:

- вжити заходів щодо усунення виявлених порушень та недопущення аналогічних недоліків ;

- посилити контроль за станом охорони праці під час експлуатації автомобільного транспорту.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Згідно з п. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до надбання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством.

При цьому за кожний повний рік стажу роботи до надбання чинності цим Законом на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби”, установлено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно – технічному навчальному закладі, працювала за професією або обіймала посаду, що що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до надбання чинності Законом України “Про пенсійне забезпечення” або на пенсію за віком на пільгових умовах до надбання чинності Законом України “про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Час проходження строкової військової служби, котрий зараховується до пільгового стажу, не має перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

У разі призначення пенсії на пільгових умовах або в пільгових розмірах згідно зі ст. 100 Закону України “про пенсійне забезпечення” робота або інша трудова діяльність, прирівняна до роботи, що дає право на пільгову пенсію, враховується в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах або в пільгових розмірах. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Згідно із законодавством основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак для певної категорії працівників лише цього документа для підтвердження пільгового стажу замало. Йдеться, наприклад, про громадян, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливими важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Часто в трудових книжках підприємством не зроблені відповідні записи щодо виконання цих умов. Тому особа, яка претендує на пільгову пенсію за віком, має надати уточнюючу довідку.

Трапляється, що підприємство, де колись працювала особа, ліквідоване без визначення правонаступника. Отже, вона не зможе підтвердити право на пільгове пенсійне забезпечення. Тому з метою соціального захисту застрахованих осіб, у трудовій книжці котрих відсутні записи, що визначають право на пільгову пенсію, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 05.07.2006р. за № 920 “Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”. Згідно з постановою підтвердження “пільгових” періодів роботи відбувається в порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і фінансів. Для цього створюються спеціальні комісії, які прийматимуть рішення щодо підтвердження чи не підтвердження пільгового стажу. Проте у всіх випадках ці рішення прийматимуться на підставі первинних документів, що зберігаються в архівах.

В листопаді 2006 року Пенсійним фондом України був прийнятий Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років (далі Порядок), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. за № 18-1.

Порядком регулюється створення комісій з питань підтвердження пільгового стажу або за вислугу років при головних управління Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Учасники комісій мають право отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи.

Для підтвердження стажу роботи заявник повинен надати такі документи:
- заяву про підтвердження стажу роботи;
- довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб – підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
- трудову книжку;
- інші документи, які підтверджують виконання умов, що дають право
на пільгове забезпечення, зокрема: будь-які документи про результати проведеної атестації робочих місць; про відсутність (наявність) даних про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати; копії особового рахунку про заробітну плату, копію картки форми Т-2.

У випадках, коли в архівах немає жодних документів про роботу, на жаль, особа втратить можливість свого права на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки записів у трудовій книжці для цього частіше всього замало.

Для подання заяви та документів про пільгову роботу особа спочатку звертається до управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах (за місцем проживання). Не пізніше трьох робочих днів з дня заяви про підтвердження стажу роботи направляють їх до головних управлінь Пенсійного фонду України. Там, в свою чергу, співробітники готують відповідні пропозиції про задоволення або відхилення заяви і направляють їх разом з усіма документами до спеціальної комісії.

Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні і не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття направляють його до управління Пенсійного фонду в районах, містах, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Воно може бути оскаржене в судовому порядку. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Тарифні розряди	Розміри посадових окладів, грн.
	З 1 січня (МЗП- 515грн)	З 1 квітня (МЗП- 525 грн)	З жовтня (МЗП- 545 грн.)	З 1 листопада (запровадження ЄТС у повному обсязі)	З 1 грудня ( МЗП- 605 грн)
1	515	525	545	545	605
2	546	557	578	594	659
3	577	588	610	643	714
4	608	620	643	692	768
5	639	651	676	741	823
6	670	683	709	790	877
7	706	719	747	839	932
8	757	772	801	894	992
9	809	824	856	943	1047
10	855	872	905	992	1101
11	917	935	970	1074	1192
12	989	1008	1046	1155	1283
13	1066	1087	1128	1237	1373
14	1138	1160	1204	1319	1464
15	1210	1234	1281	1406	1561
16	1288	1313	1363	1521	1688
17	1370	1397	1450	1635	1815
18	1457	1486	1542	1749	1942
19	1550	1580	1640	1864	2069
20	1674	1706	1771	1984	2202
21	1756	1790	1858	2098	2329
22	1803	1838	1908	2213	2456
23	1911	1948	2022	2327	2583
24	1957	1995	2071	2376	2638
25	2024	2063	2142	2458	2729

 ( Підготовлено за матеріалами Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України )

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 26 лютого 2008 року

До 2008 р. право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу і заробітку, набутих після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, мали лише ті пенсіонери, які мали після призначення (попереднього перерахунку) пенсії не менше 24 місяці страхового стажу. 

З 1 січня 2008р. право на такий перерахунок мають і ті пенсіонери, які набули менше ніж 24 місяці страхового стажу. Але при цьому чітко визнано умови такого перерахунку. 

Перша категорія пенсіонерів, які мають право на перерахунок пенсії Відповідно до абзацу першого пункту четвертого статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” 

Якщо пенсіонер має після призначення (попереднього перерахунку) пенсії не менше ніж 24 місяці страхового стажу, то він може зробити перерахунок пенсії:
а) лише із урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку);
б) з урахуванням і страхового стажу і заробітку після призначення (попереднього перерахунку).

Друга категорія пенсіонерів, які мають право на перерахунок пенсії Відповідно до абзацу другого пункту четвертого статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” 

Якщо пенсіонер після призначення (перерахунку) пенсії має менше 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Третя категорія пенсіонерів, які мають право на перерахунок пенсії Відповідно до абзацу третього пункту четвертого статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” 

Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (чоловіки – 25років, жінки – 20 років), то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажу, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Тим пенсіонерам, які на 01.01.2008р. набули право на перерахунок пенсії з урахуванням абзацу другого та третього пункту четвертого статті 42 Закону, перерахунок пенсії буде здійснюватися з 01.01.2008р., якщо заяву про перерахунок пенсії зі всіма необхідними документами буде подано пенсіонером до 31.12.2008р. включно.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 6 лютого 2008 року  

Учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною. Фізична особа можуть бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором.

Особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника фонду шляхом перерахування коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту, є вкладником фонду.

Вкладником фонду може бути сам учасник фонду, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника фонду або професійне об’єднання, членом якого є учасник фонду.

У будь-якому пенсійному фонді, його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Накопичуванні пенсійні кошти в сумі в розмірі пенсійних внесків, що сплачені на користь учасника фонду, та розподіленого на його користь прибутку (збитку) пенсійного фонду, є власністю такого учасника, якою він розпоряджається згідно Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Інформація про суму накопичених пенсійних коштів, належних кожному учаснику фонду, відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення: 6 лютого 2008 року

Згідно зі статтею 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого у статті 26 цього Закону (чоловіки - 60 років, а жінки – 55 років), виявила бажання працювати й одержувати пенсію з пізнішого терміну, пенсію за віком призначають з урахуванням страхового стажу на день звернення щодо призначення пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку в такому порядку.

Кількість років, на яку відкладено вихід пенсії за віком	Підвищення розміру пенсії на
1	3.00 %
;;;2	6.71 %
3	11.83 %
4	18.54 %
5	27.07 %
6	36.46 %
7;	46.85 %
8	58.43 %
9	71.19 %
10	85.32 %

У той же час підвищення розміру пенсії за неповний рік страхового стажу не здійснюють.
Особи, які досягли пільгового пенсійного віку, визначеного в інших законах, пенсійний вік зменшують від 5до 10 років, але права на відстрочку призначення пенсії вони не мають.
Тому обов’язковою умовою є досягнення чоловіками 60 років, а жінками 55 річного віку. 

Слід також пам’ятати, що бажання працювати й одержувати пенсію з більш пізнього терміну має бути оформлено письмово, тобто шляхом надання відповідної заяви згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. 

Відповідно до зазначеного Порядку заяву про призначення пенсії працюючим громадянам та про відстрочку її призначення згідно із Законом подає працівник в управління Пенсійного фонду України в районах, містах. 

Під час звернення із заявою про відстрочення призначення пенсії надають документи, зазначених у підпунктах “а”, “б” та “г” пункту 7 Порядку, а саме:
- довідку податкової адміністрації про надання ідентифікаційного номера
заявникові;
- документи про місце проживання (реєстрації) особи;
- документи про стаж, визначені у Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій. За період роботи, починаючи з 01.01.2004р., відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних системи персоніфікованого обліку; 

Однак бажання працювати й одержувати пенсію з більш пізнього терміну це
право вибору кожної людини, яка досягла необхідного пенсійного віку. 

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Дата розміщення:  6 лютого 2008 року

Законом “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких інших законодавчих актів України” внесено відповідні зміни, які набрали чинності з 1 січня 2008 року до Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”.

З 1 січня 2008 року матерям, які народили п’ятеро та більше дітей та виховали їх до шестирічного віку пенсія за особливі заслуги встановлюється в розмірі 35-40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність:
з 01.01.2008р. - 470 грн.;
з 01.04.2008р. - 481 грн.;
з 01.07.2008р. - 482 грн.;
з 01.10.2008р. - 498 грн.

Перерахунок пенсії за особливі заслуги матерям, які народили п’ятеро та більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, здійснювався за матеріалами пенсійних справ згідно зі схемою визначення розмірів надбавки залежно від наявних заслуг перед Україною:

Кількість дітей	Розмір надбавки, % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
10 і більше	40 %
9	39 %
8	38 %
7	37 %
6	36 %
5	35 %

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---

Міністерство праці та соціальної політики України доводить до відома інформацію про перелік розроблених та затверджених міжгалузевих норм праці та випусків Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників:

1.Міжгалузеві укрупнені норми на ремонт вимірювальних приладів та інструменту, затверджені наказом від 20.08.2007 № 438;

2.Міжгалузеві норми часу на розроблення конструкторської документації, затверджені наказом від 20.08.2007 № 439;

3.Міжгалузеві норми часу на слюсарні роботи з ремонту горизонтально-розточувальних верстатів, затверджені наказом від 20.08.2007 №440;

4.Міжгалузеві норми часу на виготовлення виробів з пластмас, затверджені наказом від 0І.10.2007 № 508;

5.Міжгалузеві норми часу та нормативи режимів різання для нормування робіт, що виконуються на токарних верстатах з найбільшим діаметром виробу, який встановлюється над станиною, до 1000 міліметрів (одиничне та малосерійне виробництво). Частина І. Режими різання, норми часу на допоміжні та підготовчо-заключні роботи, обслуговування робочого місця, затверджені наказом від 01.10.2007 № 509 та Частина ІІ. Укрупнені норми часу, затверджені наказом від 13.12.2007 № 644;

6. Міжгалузеві норми часу на роботи, що виконуються у бібліотеках, затверджені наказом від 01.10.2007 № 510;

7. Міжгалузеві норми часу на роботи, що виконуються майстрами виробничих дільниць на підприємствах машинобудування, затверджені наказом від 01.10.2007 №511;

8. Міжгалузеві норми часу на покриття лаком та фарбою, затверджені наказом від 29.10.2007 №581;

9. Міжгалузеві норми часу на оброблення деревини, фанери, столярних деревно-волокнистих плит, декоративного паперово-шаруватого пластику та полістирольного пенопласту, що виконується на верстатах (середньосерійне, малосерійне та одиничне виробництво), затверджені наказом від 12.11.2007 № 609;

10. Випуск 1 „Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" ( Розділ 3 “Діяльність органів управління підприємствами") Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом від 29.10.2007 № 583;

11. Міжгалузеві норми часу працівників, що виконують роботи з діловодства, затверджені наказом від 01.10.2007 № 512;

12. Автоматизована система розрахунку норм часу на металообробних верстатах (токарні, фрезерні, зубообробні, свердлильні, шліфувальні, координатно-розточувальні, полірувальні роботи), затверджена наказом від 29.10.2007 №582;

13. Автоматизована система управління визначення трудомісткості виготовлення штампів холодного штампування на етапі розробки робочої конструкторської документації, затверджена наказом від 29.10.2007 № 584.

Зазначені нормативні документи можна придбати у Центрі продуктивності Мінпраці України за адресою: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Румянцева, 4, телефон для довідок - (8-06264)-6-43-40 (пункти 1-10); у видавництві „Соцінформ" за адресою: 04070, м. Київ, вул. Фролівська, 4, телефон для довідок - (8-044) 425-43-91 (пункт 11); у Державному науково-дослідному центрі нормативно-технічних матеріалів з праці за адресою: 61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 139, телефон для довідок - (8-097) 729-31-94 (пункти 12, 13). 

Бердичівський міськвиконком

---

У 2004 році з набрання чинності законів України “Про недержавне пенсійне забезпечення” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в Україні стартувала пенсійна реформа, метою якої є поступовий перехід від розподільного до накопичувального принципу побудови пенсійної системи.

У ході пенсійної реформи створюється трирівнева пенсійна система, основний принцип якої – пряма залежність розміру майбутньої пенсії від суми сплачених соціальних внесків.

Одночасне функціонування всіх трьох рівнів забезпечує стабільність пенсійної системи та гарантує її учасникам гідний дохід по закінченню трудової діяльності.

Система недержавного пенсійного забезпечення - частина трирівневої пенсійної системи, що базується на принципах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перевагами недержавної пенсії є:

• Розмір недержавної пенсії залежить тільки від ваших можливостей, тобто від розміру пенсійних внесків та періоду їх накопичення.
• Протягом усього періоду накопичування ваші гроші “працюють”, тобто інвестуються для отримання додаткового доходу. Сума отриманого доходу щомісячно додається до суми накопичень, яка обліковується на вашому індивідуальному рахунку. Таким чином, ви зможете примножити суму вкладених пенсійних коштів у декілька разів.
• За вашим бажання ви зможете отримувати недержавну пенсію на десять років раніше / пізніше ніж державну - чоловіки з 50/70, а жінки 45/65 років.
• Пенсійні внески на вашу користь додатково можуть сплачувати діти, батьки, роботодавець. Ви також маєте право робити пенсійні внески на користь чоловіка / дружини, дітей та батьків.
• Незалежно від того, хто сплачує внески на вашу користь, пенсійні накопичування є виключно вашою власністю.
Пенсійні накопичування успадковуються.
• Ви гарантовано отримуєте накопичуванні вами кошти, оскільки недержавний пенсійний фонд не може бути визнаним банкрутом та не відповідає по зобов’язаннях своїх засновників та обслуговуючих компаній.
• Ви маєте право перевести належні вам пенсійні кошти в будь-який інший недержавний пенсійний фонд, страхову компанію або банківську установу.
• Недержавна пенсія не залежить від вашого трудового стажу та не позбавляє вас права на отримання державної пенсії.

Начальник управління праці та
соціального захисту населення І.Г. Тарковська

---