29 січня 2010 року в експериментальній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 10 відбувся вечір-реквієм «Крутами вічність у сурми гуде», привчений пам’яті героїв Крут.
    У тисячолітній історії українського народу є багато героїчних сторінок, до яких ми линемо щораз своїми думками. Серед нашого недавнього минулого вибивається на перше місце коротке слово - «Крути».
    Думкою і духом переносимося у той час, у ті святі для нас місця і на той шлях, що завів українських юнаків під Крути, на вечорах пам’яті, які щорічно відбуваються 29 січня в стінах нашої школи.
    Цього року учнівсько-учительський театр «Пектораль» під керівництвом К.Т. Сальви виступає в амплуа публіцистичного жанру з композицією «Крутами вічність у сурми гуде», допомагаючи присутнім театралізованого дійства пройнятися глибокими почуттями патріотизму і жертовності, відкрити сторінки найновітнішої історії, написані кривавими буквами.

    Вечір-реквієм розпочинається піснею «Молитва за Україну» у виконанні вокального дуету у складі учениць 5 класу Катерини Морозовської та Валентини Бурутіної. Слова ведучих Осаульчук Юлії, Ярослави Фулей, Віталія Прокопчука, Олега Вітусевича, Євгена Сороченка та Олексія Панчука торкають душі, відлунням летять до сердець молоді:
    «Вівторок. 29 січня 1918 року. Дев’ята година ранку, 15-градусний мороз. По три набої на душу… У благеньких шкільних шинельках тримають рушниці в замерзлих руках, відстоюючи українську державність, діти. Вони п’ять годин будуть стримувати під градом куль та вибухів гармат тисячі досвідчених бійців Червоної Армії, що пройшли школу війни».
    Зі сцени звучить пісня «Свіча» у виконанні Вікторії Денисюк і проникливі слова акторів театру Марини Годованець та Ірини Лепешко про убієнних за вільну, незалежну Україну:

Під скривавленим полем,
Під горбочком край Крут
Разом з подихом кволим
Ледь ворушиться грунт.
То закопано – юність,
То добито – стрільця,
Більшовицька безумність
У початок кінця.

    В постановку органічно вплітаються сценографія Самойленко Л.І., вчителя образотворчого мистецтва, відеоряд, який відтворює історичні події тієї трагічної пори та слайд-фото загиблих. Пройнятися трагічністю сторінок історії допомагає музичне оформлення композиції, яке підготували педагог- організатор Недашківський І.В. і вчителі музики Тарасюк І.М., Гребнєва О.А.
    Зал завмирає під час хореографічної композиції «Реквієм», коли юнаки та дівчата під музику Моцарта входять із запаленими свічками, що символізують пам’ять про героїв, які загинули на зорі свого життя.
    З уст сучасних школярів звучить клятва загиблим: «Будьте певні, дорогі і незабутні герої, що ваша смерть не була марною. Пам'ять про вас живе і житиме довіку».
    І на завершення вечора звучить урочисто, величаво, всеперемагаюче Гімн «Ще не вмерли України», сповіщаючи про народження самостійної незалежної України, заради якої треба жити і творити.

Хоч віє знов зима поривом лютим,
Та ми дорогу знаєм до мети.
Герої Крут!.. О, нам їх не забути,
Дзвенить їх клич – невтомно, далі йти!

    У завершальному слові заступник міського голови Іван Омелянович Демусь підкреслив важливість проведення заходів, які сприяють вихованню гордості за героїчне минуле нашого народу та формують патріотичні переконання молоді і подякував організаторів заходу.