Контактна інформація

Юридична адреса

13300, Житомирська область, м. Бердичів, пл. Соборна 25

Електронна адреса

Номер телефону

Графік роботи

з 9.00 год. до 17.00 год.

Обідня перерва з 13.00 год. до 14.00 год.

Вихідний день – понеділок

Керівник
avatar

Скавронський Павло Степанович

Використання публічних коштів

Музей історії міста Бердичева — це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини, заснований на комунальній власності.

Основними напрямками діяльності Закладу є науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова, памʼяткоохоронна робота, а також діяльність, пов’язана з науковою атрибуцією та усіма видами оцінки предметів, які можуть бути визначені як культурні цінності, з метою включення до Музейного фонду України.

Музейні предмети

Ідея створення музею в Бердичеві виникла наприкінці 1925 року. У листопаді 1926 року було відкрито соціально-історичний музей, а у 1928 році — Всеукраїнський історико-культурний заповідник, які увійшли в число найбільших на той час музеїв України.

Значна заслуга у створенні заповідника належить першому директору, науковому керівнику Бердичівського соціально-історичного та економічного музею ім. Дзержинського і Всеукраїнського історико-культурного музею-заповідника Теодосію Мовчанівському. Саме він запропонував використати приміщення колишнього монастиря Босих Кармелітів під музей. Сприяли у роботі музею комітет в кількості 7 осіб та музейна рада, до складу якої входило 25 осіб. Дякуючи зусиллям працівників, збільшилась кількість експонатів, було проведено ряд археологічних розвідок, основним напрямком роботи стало збереження книжкових зібрань та інших цінних експонатів з колишніх панських маєтків.

Політичні події кінця 20-30-х років негативно вплинули на діяльність музейних закладів. Музей–заповідник потребував негайного ремонту приміщень, створення сприятливих умов для збереження експонатів, збільшення кількості співробітників.

З 20 березня 1930 року директором музею було призначено В. Височанського.

Під час Другої світової війни музей працював і в роки окупації Бердичева, значну частину експонатів музею та заповідника було знищено. Була спроба вивезти їх до Німеччини. Будівля монастиря Босих Кармелітів зазнала значних руйнувань.

З перших днів після визволення Бердичева музей почали відновлювати. 29 грудня 1944 року, після кропіткої роботи співробітників музею щодо зібрання та систематизації експонатів, музей було відкрито. На той час він складався з чотирьох відділів: археологічного, історичного, етнографічного та відділу Великої Вітчизняної війни.

Згідно з постановою про розширення обласних музеїв, експонати Бердичівського музею було передано в Житомирський краєзнавчий музей, і в 1954 році музей припинив свою діяльність.

5 жовтня 1984 року в місті знову було відкрито краєзнавчий музей. Його очолила вчитель історії, колишній директор школи № 14 О.С. Блажкун. Для розміщення експозиції музею було виділено приміщення колишньої бібліотеки школи № 5. За час існування музею зібрано унікальну колекцію експонатів, яка періодично поновлюється новими речами. Приміщення музею не відповідало санітарним умовам, а загальна площа не дозволяла повноцінно та на належному рівні розмістити експозиції.

За сприяння міської влади Музей історії міста Бердичева було переведено в спеціально відреставроване приміщення на території кляштору Босих Кармелітів (пам’ятка історії та архітектури Національного значення) і урочисто відкрито 22 серпня 2003 року. У просторому двоповерховому приміщенні розмістились експозиційні зали: етнографії, історії міста, Другої світової війни, видатних людей краю, виставкова зала та зали, присвячені сьогоденню міста. Сьогодні музейний фонд має більше 10 тисяч експонатів.

Музей історії міста Бердичева заслужено посідає одне з провідних місць в культурному житті міста. На його базі постійно проводяться мистецькі виставки, презентації тощо.