ЛЯШЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ

(12.03.1917-21.07.2011 рр.)

Народився в багатодітній сім’ї. Середню освіту отримав в місцевій школі №8 і з 1934 року став працювати на заводі «Прогрес». З 1939 р. служив у лавах Червоної Армії, де приймав участь у фінській, а згодом – у Великій Вітчизняній війні. Після важкого поранення в 1947 р. повертається до Бердичева, де знову працює на заводі «Прогрес». За високі досягнення у праці був нагороджений орденом Леніна. Він активіст громадського життя міста і заводу: член цехкому, депутат міської ради. Рішенням від 04.01.1969 Петру Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ВОЛКОВИЧ  ТИМОФІЙ ІВАНОВИЧ

(1899-1981рр.)

Народився в бідняцькій сім’ї. З 1919 року на громадянській війні – кадровий офіцер. З початку Великої Вітчизняної у званні полковника працює в комітеті оборони СРСР командиром стрілецьких дивізій, в тому числі 117 гв. стрілецької дивізії яка звільняла Бердичів 05 січня 1944р. З 1945 р. – генерал – майор. До 25-ї річниці визволення Бердичева від загарбників рішенням від 04.01.1969 Тимофію Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ОРЄХОВ ПЕТРО ІВАНОВИЧ

(15.09.1914-15.01.1981 рр.)

Народився в селянській родині. В 1930 році закінчує курси ФЗУ і працює токарем. З 1935 року в лавах Червоної Армії. На фронтах Великої Вітчизняної війни з 1941 р. де в складі 125-го танкового батальйону звільняв Бердичів. На протязі п’яти діб танковий батальйон бився в оточенні, але танкісти  вийшли переможцями у цій кривавій битві 10.01.1944 р. П.І. Орєхову присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після важкого поранення майор Орєхов приступив до мирної праці. До 25-ї річниці визволення Бердичева від загарбників рішенням від 04.01.1969 Тимофію Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ПЕТРОВСЬКИЙ ГЕОРГІЙ СЕМЕНОВИЧ

(01.02.1924-04.03.1989рр.)

Народився в українській сім’ї. Закінчивши школу в 1941 році, пішов служити до лав Червоної Армії, де і застала його Велика Вітчизняна війна. Свій подвиг Георгій Семенович здійснив у боях за звільнення Бердичева, коли боролися в оточенні разом з танковими батальйонами майора Орєхова і капітана Караванова. 10.01.1944 р. Петровському Г.С. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В 1975 р. йому присвоєно звання «генерал-лейтенанта». До 25-ї річниці визволення Бердичева від загарбників рішенням від 04.01.1969р. Тимофію Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

РИВЖ ВСЕВОЛОД ЄЗУПОВИЧ

(11.11.1907-21.02.1992рр.)

Народився в робочій сім’ї. Після закінчення школи з 1930 року – солдат Червоної Армії. На фронті Великої Вітчизняної з жовтня 1941р.. Під його керівництвом механізований корпус 26.01.1945р. форсував річку Одер, що дозволило радянським військам закріпити успіх у розгромі нацистських військ. 06.04.1945р. Всеволоду Єзуповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. З 1954р. В.Ривж – в запасі. Активіст ветеранського руху, займався військово-патріотичною роботою, працював на заводі «Комсомолець», депутат міської ради, очолював штаб «Зарница-Орлёнок». Рішенням від 10.11.1977р. Всеволоду Єзуповичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

АЛІН ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

(25.12.1914-09.02.1998рр.)

Народився в селянській сім’ї. Після закінчення4-х класів школи і ФЗУ в 1936р. вступає до Чкаловського авіаційного училища. Перше бойове хрещення отримав у липні 1941 року. Брав неодноразово участь в бомбардуванні ворожих військових об’єктів Кенігсбергу, Данцига, Інстербурга, Варшави та ін. В серпні 1944 р. гв. капітану В. Аліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після війни продовжував службу до 1958року. Двадцять років свого життя віддав праці на заводі «Комсомолець». Брав активну участь в громадському житті міста і ветеранського руху. До 40- річчя Великої Перемоги рішенням від 13.12.1984р. Василю Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ГУСАКОВСЬКИЙ ЙОСИФ ІРАКЛІЙОВИЧ

(25.12.1904-20.02.1995рр.)

Народився в селянській сім’ї. Після закінчення4-х класів школи і ФЗУ в 1936р. вступає до Чкаловського авіаційного училища. Перше бойове хрещення отримав у липні 1941 року. Брав неодноразово участь в бомбардуванні ворожих військових об’єктів Кенігсбергу, Данцига, Інстербурга, Варшави та ін. В серпні 1944 р. гв. капітану В. Аліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після війни продовжував службу до 1958року. Двадцять років свого життя віддав праці на заводі «Комсомолець». Брав активну участь в громадському житті міста і ветеранського руху. До 40- річчя Великої Перемоги рішенням від 13.12.1984р. Василю Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ШАБЕЛЬНИК ОЛЕКСІЙ АНДРІЙОВИЧ

(25.03.1926-14.05.2008рр.)

Народився в селянській сім’ї. Учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні з 1943р., був поранений. З лав Збройних Сил демобілізувався в 1951 році і після закінчення Київського політехнічного інституту в 1956р. працював у м. Бердичів на заводі «Прогрес», на посаді інженера, технолога, нормувальника цеху. З 1958р. працював головним технологом заводу «Комсомолець», з 1963р. – директор заводу «Хіммаш» у м. Коростені, а з 1970р. призначений директором заводу «Прогрес», де відпрацював шістнадцять років, завод став одним з кращих підприємств, у місті було споруджено велику кількість об’єктів промислового і соціального призначення. Депутат міської ради 8-ми скликань. Рішенням від 13.03.1986р. йому присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ЛОНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

(11.04.1927-20.04.2004рр.)

Народився в сім’ї робітника. З 1946р., будучи студентом Бердичівського мех. технікуму, захопився спортом і по закінченню Київського інституту фізкультури працював в учбових закладах міста. З 1964р. працює тренером збірної країни зі стрибків у висоту. Підготував 18 майстрів спорту. У 1968 р. присвоєно звання «Заслужений тренер СРСР». З 1984р. в Бердичеві щорічно проводяться республіканські змагання із стрибків у висоту «Меморіал В. Лонського». З 1994р. змагання стали міжнародними. Рішенням від 08.04.1987р. В. Лонському присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ОГНЕВ’ЮК ОЛЕКСІЙ АНТОНОВИЧ

(05.10.1918-21.12.2008рр.)

Народився в сім’ї моряка. Після закінчення семирічки, вступає до педагогічної школи Бердичева, яку закінчує в 1935р. В 1939 р. був призваний до лав Червоної Армії. Під час війни воював на Брянському, Сталінградському, Південному, 4-у Українському та 3-му Білоруському фронтах. Після демобілізації із лав Збройних Сил в 1946р. повертається у Бердичів, де працював інструктором комітету КПУ, зав. Відділом культури виконкому, секретарем виконкому. У 1964р. призначається директором ЗОШ №2, у 1969р. знову обрано секретарем виконкому, а з 1975р. – займає посаду директора ЗОШ №2. Рішенням від 24.12.1993р. Олексію Антоновичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ТОМАШЕВСЬКИЙ ВІКТОР ІВАНОВИЧ

(02.05.1923-11.12.1999рр.)

Народився в Бердичеві, початкову освіту отримав в ЗОШ №3, а згодом навчався в Бердичівському пед. інституті, закінчив Київський автошляховий технікум. На фронтах Великої Вітчизняної війни з 1941 по 1945 рр., а з лав Збройних Сил звільнився в 1950р. Свій життєвий шлях продовжив, працюючи в Бердичеві на різних посадах: диспетчер, механік, начальник автоколони, нач. автостанції, нач. відділу експлуатації автопідприємства №2194, з 1979р. очолював автошколу ДТСААФ, згодом з 1984р. працював майстром авто школи. 14.02.1987р. обраний першим головою ради міської організації ветеранів, яку очолював до 1999р. Рішенням від  24.12.1993 Віктору Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

УДОВИЧЕНКО ВІКТОР ІВАНОВИЧ

(29.10.1913-04.05.2000)

Народився в селянській сім’ї. В лавах Червоної Армії з 1938р., учасник бойових дій у фінську війну, а також Великої Вітчизняної війни, учасник Курської битви, в складі 117 дивізії приймав участь в звільненні м. Бердичева. По закінченню війни 117 гв. Бердичівська стрілецька дивізія прибуває до Бердичева. З 1969р. Віктор Іванович звільнився в запас, працював вчителем праці в ЗОШ №3 до 1981р. Разом з ветеранами приймав участь в створенні хору ветеранів, тривалий час очолював раду ветеранів 117гв. стрілецької дивізії. З нагоди 50-річчя від дня визволення Бердичева, рішенням від  24.12.1993 Віктору Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

АЙВАЗОВ ГРИГОРІЙ КАЛУСТОВИЧ

(28.09.1904-18.03.1998рр.)

Народився в багатодітній вірменській родині. Після закінчення двох класів початкової церковно-приходської школи працював. В 1926р. був призваний до лав Червоної Армії та зарахований до кавалерійської дивізії. В лавах кавалерії проходив службу від помічника командира взводу до начальника штабу полку, а згодом до 1945р.-інструктор при начальнику штабу кав. дивізії в Монголії. Під час радянсько-японської війни приймав участь в боях з Квантунською армією. В 1954р. звільнився з лав Збройних Сил і очолив раду ветеранів, проводив виховну роботу серед молоді міста. Рішенням від  22.09.1994 Григорію Калустовичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ЛИЧОВ ДАНИЛО ІВАНОВИЧ

(29.12.1916-27.04.2010рр.)

Народився в багатодітній сім’ї. В серпні 1937 р. був призваний до лав Червоної Армії . У 1941р. закінчує Сталінградське військово-політехнічне училище. Велику Вітчизняну війну Данило Личов зустрів на Кавказі. З лютого 1943р. приймає участь у боях на Малій Землі, в складі 333-го стрілецького полку 117 гв. стрілецької дивізії І-го Українського фронту. Брав участь у звільненні м. Бердичева 05 січня 1944р. В боях за звільнення України був поранений. Після одужання в кінці 1944р. направлений до Львова де й зустрів Перемогу. Нагороджений п’ятьма орденами і 35 медалями. Рішенням міської ради 06.05.1995р. за участь у визволенні Бердичева йому присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ

(02.01.1937-16.08.2008рр.)

Народився в с. Галіївка Чуднівського району Житомирської області в селянській родині. Після закінчення середньої школи в 1954р. працював на маслозаводі в с. Галіївка. 1958-1964рр. навчався в Київському пед. інституті, а в 1964-1965рр. працював вчителем у школі м. Деражні Хмельницької обл. В 1965-1967рр. навчався на Вищих педагогічних курсах, після закінчення яких працює викладачем Бердичівського машинобудівного технікуму. З 1969р. обирається секретарем, а згодом завідуючим загальним відділом Бердичівського міського комітету КПУ. У 1975р. – обраний секретарем виконкому міської Ради народних депутатів. 1994-1998рр. М. Хмельницький – заступник голови міської ради. Рішенням міської ради 20.04.1998 присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ПАВЛЕНКО ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ

(22.11.1914-01.06.2010рр.)

Народився в багатодітній сім’ї на Чернігівщині. У 1932р. закінчив Батуринську середню школу. У 1936р. призваний до лав Червоної Армії. Закінчив Московське артилерійське училище ім. Красіна. На фронтах ВВВ з самого її початку. У грудні 1943 – січні 1944рр. приймав участь у звільненні м. Бердичева і району. Останній бій Іван Васильович прийняв 12 травня 1945р. біля Праги. У 1946р. звільнився у запас і продовжив службу у внутрішніх військах, де служив начальником охорони Братської ГЕС. У 1960р. звільнився у запас і поселився в Бердичеві. З 1960 по 1987рр. працював на різних посадах. Нагороджений 4-ма орденами і медалями. Рішенням міської ради 20.04.1998р. присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ШМОНІН ІВАН ОМЕЛЯНОВИЧ

(03.07.1916-08.11.2002рр.)

Народився в Пензенській обл. в селянській сім’ї. Учасник війни з червня 1941р. Воював на І та ІІ Білоруських, Брянському та Прибалтійському фронтах. У січні 1944 року звільняв м. Бердичів. Закінчив війну у травні 1945р. Нагороджений чотирма орденами і 12 медалями. З 1946р. проживав в Бердичеві і по 1972р. працював на залізниці. З 1980р. – активний учасник ветеранського руху. Рішенням міської ради від 20.04.1998р. Івану Омеляновичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ДЕМИДЕНКО ВАЛЕР’ЯН НИКОДИМОВИЧ

(12.06.1913-04.11.2012)

Народився в с. Чубинці Сквирського р-ну Київської обл., в сім’ї селянина. З 1927р. по 1933р. навчався в технікумі і на вищих інженерних курсах при Київському гірничому інституті. У червні 1941р. призваний до лав Червоної Армії. ВВВ прийшов на посадах командира взводу, роти, батальйону зв’язку. Нагороджений 5 орденами та п’ятьма бойовими медалями. З 1949 по 1952рр. – керуючий Житомирським обласним паливним трестом. З липня 1952 по 1971рр. – голова Бердичівського міськвиконкому. За успіхи в розбудові міста нагороджено орденом «Знак Пошани» (1966р.) і Трудового Червоного Прапора (1971р.) Рішенням міської ради від 20.04.1998р. Валер’яну Никодимовичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ЄВСЄЄВА КЛАВДІЯ ІВАНІВНА

(27.12.1921-22.03.2012рр.)

Народилася в м. Петрозаводську (Карелія). 25 травня 1942р. зарахована до лав Червоної Армії. З 25 червня 1942р. на фронтах ВВВ, була санітаркою мед. роти 305 АП, 117 гв. стрілецької дивізії. У грудні 1943 – січні 1944рр. приймала участь у звільненні м. Бердичева. Нагороджена орденом Великої Вітчизняної війни – І ст., двома медалями «За бойові заслуги», медаллю «За відвагу», та ін. У 1960р. Клавдія Іванівна демобілізується з лав Збройних Сил і працює медсестрою на заводі «Прогрес» до 1986р. Рішенням виконавчого комітету Бердичівської ради від 24.12.1998 присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

КАЛИНСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

(14.10.1917-24.07.2018рр.)

Народився в багатодітній сім’ї селянина. До початку Великої Вітчизняної війни навчався у ФЗУ, потім закінчив фельдшерську школу під час строкової служби в Збройних Силах. Бойове хрещення отримав у боях за Київ, Батурин. Потім були бої за міста Грозний, Геленджик, Таманський півострів. В складі 117гв. стрілецької дивізії приймає участь у визволенні Києва, Житомирщини і Бердичева. Перемогу зустрів у Чехословаччині. Нагороджений 4-ма орденами і багатьма медалями. В Бердичеві працював в різних установах по медичному забезпеченню: в АТП – 11837 зав. спецмедпунктом, де пропрацював 24 роки. За участь у визволенні м. Бердичева від німецько-фашистських загарбників, 24.12.1998 Миколі Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ЛІВІНСЬКИЙ СТЕФАН ЙОСИПОВИЧ

(10.04.1923-22.04.2010рр.)

Народився в багатодітній селянській сім’ї. В 1941 році закінчив авіаційний технікум та проходить підготовку у повітрянодесантних військах. В боях приймав участь з 1942р. в складі 117 гв. стрілецької дивізії, яка звільняла Бердичів, Тернопіль, Львівщину. В 1954р. звільнився у запас і очолив бердичівську автошколу. З 1980р.-пенсіонер, але продовжує активну громадську діяльність: разом з ветеранами створює хор ветеранів, міську організацію ветеранів. Стефан Лівінський нагороджений трьома орденами і 32 медалями, у т.ч. трьома «За бойові заслуги». З нагоди 55-ї річниці Великої Перемоги 24.12.1998 йому присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

СОЛОВЙОВА АНТОНІНА ЯКІВНА

(10.09.1924-2008рр.)

У березні 1941р. призивається на військову службу до лав Червоної Армії санінструктором. В складі стрілецьких полків пройшла війну від самого початку до її завершення, виносячи поранених бійців з поля бою, сама отримала одинадцять поранень. В грудні1943 – січні 1944рр. гв. старшина А. Соловйова в складі 117 гв. стрілецької дивізії приймає участь у звільненні міста Бердичева. За участь в бойових діях нагороджена міжнародною медаллю ім. Флоренс Найтінгейл, якою нагороджували дипломованих медичних сестер – винесла з поля бою більш як 200 бійців. Була гордістю прославленого 320-го стрілецького полку. З нагоди 55-ї річниці Великої Перемоги 24.12.1998 присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичів».

АНАНЬЄВ ПАВЛО АРХИПОВИЧ

(20.12.1914-06.08.1999рр.)

Народився в Саратовській обл. в багатодітній сім’ї. Після закінчення ПТУ працював обліковцем у тракторній бригаді. У 1936р. призивається до лав Червоної Армії. У жовтні 1938р. навчався на курсах молодшого командного складу. 15.01.1938р. йому присвоєно звання молодшого командира РККА. У 1941р. закінчив Бакинське піхотне училище. На фронтах ВВВ з червня 1941р. В грудні 1943 – січні 1944рр. брав участь у визволенні м. Бердичева. Гв. капітан Ананьєв нагороджений двома орденами і багатьма медалями. З березня 1949р. по 1951р. працював у Бердичівському військкоматі та на ін. посадах. З 1980р. – пенсіонер. З нагоди 55-ї річниці Перемоги 24.12.1998 присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

БРЕСЛАВЕЦЬ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ

(25.02.1917-20.10.2001рр.)

Народився у м. Валки Харківської губернії в селянській родині У 1933р. закінчив 7 класів. У1937р. – сільськогосподарський технікум і працював в МТС у Київській обл. В 1938-1939рр. – агроном Штеповської, Печенезької МТС Харківської обл. з 1939-1940рр. – курсант 147 Окремого учбового танкового батальйону. З 1940р. по квітень 1941р. помічник командира цього ж батальйону. Учасник ВВВ. З 1943р. – ад’ютант штабу б-ну 44 гв. танкової бригади, в складі якої у січні 1944р. звільняв місто Бердичів. Дійшов до Берліну і приймав участь у його штурмі. Нагороджений трьома орденами та медалями. Закінчив службу в 1960р. З 1960-1988рр. працював у військкоматі м. Бердичів. З нагоди 55-ї річниці Перемоги 24.12.1998 присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ГРІНБЛАД АБРАМ ЛЬВОВИЧ

(09.10.1924-06.03.2000рр.)

Народився в Бердичеві, в родині службовця. З початку війни був у евакуації в м. Бузулук. В серпні 1942р. призваний до лав Червоної Армії. Воював на Воронезькому І Українському фронтах. У грудні 1943-січні1944рр. приймав участь у боях із звільнення м. Бердичева. Закінчив війну А.Л. Грінблат у 1945р. в Чехословакії. Нагороджений двома орденами і медалями «За відвагу», «За бойові заслуги» та ін. З 1947р. працював в Бердичівській артілі «Побєда». З 1979 по 1988рр. – головний інженер міськпобуткомбінату. З 1988р. – технолог Бердичівської взуттєвої фабрики. З нагоди 55-ї річниці Перемоги 24.12.1998 присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

СКРИПКІН ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

(15.11.1925-03.11.2006рр.)

Народився в Омській області в бідній родині. В 1940р. закінчив 7 класів. У грудні 1942р. пішов добровольцем на фронт і був направлений в 17-у окружну школу. З 2 грудня 1943р. він стає снайпером 723СП 395 Таманської СД І Українського фронту. У грудні 1943-січні 1944рр. приймає участь у звільненні міста Бердичева. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ст., медалями «За відвагу» та ін. У 1946р. закінчив Тамбовське піхотне училище і продовжив службу в армії на різних посадах. У 1971р. – звільнився із лав Збройних Сил. З 1972р. працює на різних посадах в місті та районі. Рішенням виконавчого комітету Бердичівської ради від 24.12.1998 присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».

ВОЛОЩУК ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(10.03.1939-17.02.1999рр.)

Народився в с. Гришківці Бердичівського р-ну, у сім’ї селянина. У 1956р. закінчив СШ №6 Бердичева. Трудову діяльність розпочав у 1956р. слюсарем на заводі «Прогрес». У 1967р. заочно закінчив Всесоюзний маш. будівний інститут. Після закінчення працював на заводі «Прогрес» старшим майстром цеху, секретарем комітету комсомолу заводу, начальником планового бюро, нач. диспетчерського відділу, заступником директора. З 1981р. – перший заступник міського голови. З 1987по 1991рр.- перший секретар міському КПУ. 1991-1992рр. – голова міськвиконкому. З 1992 по 1994рр. – директор Бердичівського хлібзаводу. Трагічно загинув. Рішенням виконавчого комітету Бердичівської ради від 02.04.1999 посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бердичева».